Le Pluriel - Georges Brassens

«Cher monsieur, m’ont-ils dit, vous en êtes un autre «Lorsque je refusai de monter dans leur train

Oui, sans doute, mais moi, j’fais pas le bon apôtre

Moi, je n’ai besoin de personn' pour en être un

Le pluriel ne vaut rien à l’homme et sitôt qu’on

Est plus de quatre on est une bande de cons

Bande à part, sacrebleu !

c’est ma règle et j’y tiens

Dans les noms des partants on n’verra pas le mien

Dieu !

que de processions, de monomes, de groupes

Que de rassemblements, de cortèges divers, —

Que de ligu’s, que de cliqu’s, que de meut’s, que de troupes !

Pour un tel inventaire il faudrait un Prévert

Oui, la cause était noble, était bonne, était belle !

Nous étions amoureux, nous l’avons épousée

Nous souhaitions être heureux tous ensemble avec elle

Nous étions trop nombreux, nous l’avons défrisée

Je suis celui qui passe à côté des fanfares

Et qui chante en sourdine un petit air frondeur

Je dis, à ces messieurs que mes notes effarent:

«Tout aussi musicien que vous, tas de bruiteurs !

"

Pour embrasser la dam', s’il faut se mettre à douze

J’aime mieux m’amuser tout seul, cré nom de nom !

Je suis celui qui reste à l'écart des partouzes

L’obélisque est-il monolithe, oui ou non?

Pas jaloux pour un sou des morts des hécatombes

J’espère être assez grand pour m’en aller tout seul

Je ne veux pas qu’on m’aide à descendre à la tombe

Je partage n’importe quoi, pas mon linceul

«Шановний сер, мені сказали, що ти інший» Коли я відмовився сісти на їхній потяг

Так, безсумнівно, але я, я не добрий апостол

Я, мені не потрібно нікому бути ним

Множина нічого не вартує людині і як тільки один

Більше чотирьох ми купка ідіотів

Розлучись, блін!

це моє правило, і я його дотримуюся

В іменах стартових ми не побачимо моїх

Боже!

скільки процесій, моном, груп

Скільки зборів, різноманітних ходів, —

Скільки ліг, скільки кліків, скільки пачок, скільки війська!

Для такого інвентарю вам знадобиться Prévert

Так, справа була благородна, добра, красива!

Ми були закохані, одружилися з нею

Ми хотіли бути щасливими разом з нею

Нас було забагато, ми її випрямили

Я той, хто сумує за оркестрами

І хто тихенько співає бунтівну мелодію

Я кажу тим панам, які вражені моїми оцінками:

«Такий музикант, як і ви, ви, шумовики!

"

Поцілувати даму, якщо знадобиться дванадцять

Я б краще розважався сам, блін!

Я той, хто тримається подалі від оргій

Обеліск монолітний чи ні?

Не ревнуючи ні копійки до смертей у бійні

Сподіваюся, я достатньо дорослий, щоб йти сам

Я не хочу, щоб хтось допоміг мені опуститися в могилу

Я ділюся чим завгодно, а не своїм кожухом