Le mécréant - Georges Brassens

Est-il en notre temps rien de plus odieux

De plus désespérant, que de n’pas croire en Dieu?

J’voudrais avoir la foi, la foi d’mon charbonnier

Qui est heureux comme un pape et con comme un panier

Mon voisin du dessus, un certain Blais' Pascal

M’a gentiment donné ce conseil amical

«Mettez-vous à genoux, priez et implorez

Faites semblant de croire, et bientôt vous croirez "

J’me mis à débiter, les rotules à terr'

Tous les Ave Maria, tous les Pater Noster

Dans les rues, les cafés, les trains, les autobus

Tous les de profundis, tous les morpionibus

Sur ces entrefait’s-là, trouvant dans les orties

Un' soutane à ma taill', je m’en suis travesti

Et, tonsuré de frais, ma guitare à la main

Vers la foi salvatric' je me mis en chemin

J’tombai sur un boisseau d’punais’s de sacristie

Me prenant pour un autre, en ch?

ur, elles m’ont dit

«Mon pèr', chantez-nous donc quelque refrain sacré

Quelque sainte chanson dont vous avez l’secret "

Grattant avec ferveur les cordes sous mes doigts

J’entonnai «le Gorille» avec «Putain de toi»

Criant à l’imposteur, au traître, au papelard

Ell’s veul’nt me fair' subir le supplic' d’Abélard

Je vais grossir les rangs des muets du sérail

Les bell’s ne viendront plus se pendre à mon poitrail

Grâce à ma voix coupée j’aurai la plac' de choix

Au milieu des petits chanteurs à la croix d’bois

Attirée par le bruit, un' dam' de Charité

Leur dit: «Que faites-vous?

Malheureus’s arrêtez

Y a tant d’homm’s aujourd’hui qui ont un penchant pervers

A prendre obstinément Cupidon à l’envers

Tant d’hommes dépourvus de leurs virils appas

A ceux qu’en ont encor' ne les enlevons pas "

Ces arguments massue firent un' grosse impression

On me laissa partir avec des ovations

Mais, su’l’chemin du ciel, je n’ferai plus un pas

La foi viendra d’ell'-même ou ell' ne viendra pas

Je n’ai jamais tué, jamais violé non plus

Y a déjà quelque temps que je ne vole plus

Si l’Eternel existe, en fin de compte, il voit

Qu’je m’conduis guèr' plus mal que si j’avais la foi

Чи є в наш час щось більш одіозне

Більш безнадійно, ніж не вірити в Бога?

Я хотів би мати віру, віру мого вугільника

Хто щасливий, як папа, а дурний, як кошик

Мій сусід зверху, якийсь Блез Паскаль

Будь ласка, дав мені цю дружню пораду

«Стайте на коліна, моліться і благайте

Зроби вигляд, що віриш, і скоро ти повіриш»

Я почав дебетувати, наколінники на землі

Усі Ave Marias, усі Pater Nosters

На вулицях, кафе, потягах, автобусах

Усі de profundis, усі morpionibus

Тим часом знахідка в кропиві

Сутану на талії, я її замаскував

І, свіжо пострижений, моя гітара в руках

До спасенної віри я пішов

Я впав на тарілку пальців із ризниці

Прийнявши мене за іншого, в гл?

ур, вони мені сказали

«Отче, заспівай нам якийсь священний приспів

Якась свята пісня, секрет якої ти маєш»

Завзято бренкає по струнах під моїми пальцями

Я співав "The Gorilla" з "Fucking you"

Кричущий самозванець, зрадник, торгівець

Вони хочуть змусити мене зазнати мук Абеляра

Я поповню ряди німих сералю

Bell's більше не висить на моїх грудях

Завдяки моєму вирізаному голосу я буду мати місце вибору

Серед маленьких співачок біля дерев'яного хреста

Притягнуто до шуму, «гребля» милосердя

Сказав їм: «Що ви робите?

Нещасна зупинка

Сьогодні дуже багато чоловіків, які мають збочену схильність

Щоб вперто брати Купідона догори ногами

Так багато чоловіків позбавилися своїх чоловічих принад

Тим, у кого вони ще є, давайте їх не забирати»

Ці кувалдові аргументи справили велике враження

Вони відпустили мене стоячи

Але на шляху до раю я не зроблю більше ні кроку

Віра прийде сама, або не прийде

Я ніколи не вбивав і не ґвалтував

Я вже давно не літаю

Якщо Вічний існує, врешті-решт він бачить

Що я поводжуся не набагато гірше, ніж якби я мав віру