La route aux 4 chansons - Georges Brassens

J’ai pris la route de Dijon

Pour voir un peu la Marjolaine

La belle, digue digue don

Qui pleurait près de la fontaine

Mais elle avait changé de ton

Il lui fallait des ducatons

Dedans son bas de laine

Pour n’avoir plus de peine

Elle m’a dit: «Tu viens, chéri?

Et si tu me payes un bon prix

Aux anges je t’emmène

Digue digue don daine «La Marjolain' pleurait surtout

Quand elle n’avait pas de sous

La Marjolain' de la chanson

Avait de plus nobles façons

J’ai passé le pont d’Avignon

Pour voir un peu les belles dames

Et les beaux messieurs tous en rond

Qui dansaient, dansaient, corps et âmes

Mais ils avaient changé de ton

Ils faisaient fi des rigodons

Menuets et pavanes

Tarentelles, sardanes

Et les bell’s dam’s m’ont dit ceci

«Etranger, sauve-toi d’ici

Ou l’on donne l’alarme

Aux chiens et aux gendarmes «Quelle mouch' les a donc piquées

Ces belles dam’s si distinguées

Les belles dam’s de la chanson

Avaient de plus nobles façons

Je me suis fait fair' prisonnier

Dans les vieilles prisons de Nantes

Pour voir la fille du geôlier

Qui, paraît-il, est avenante

Mais elle avait changé de ton

Quand j’ai demandé: «Que dit-on

Des affaires courantes

Dans la ville de Nantes?

«La mignonne m’a répondu

«On dit que vous serez pendu

Aux matines sonnantes

Et j’en suis bien contente «Les geôlières n’ont plus de c?

ur

Aux prisons de Nante' et d’ailleurs

La geôlière de la chanson

Avait de plus nobles façons

Voulant mener à bonne fin

Ma folle course vagabonde

Vers mes pénates je revins

Pour dormir auprès de ma blonde

Mais elle avait changé de ton

Avec elle, sous l'édredon

Il y avait du monde

Dormant près de ma blonde

J’ai pris le coup d’un air blagueur

Mais, en cachette, dans mon c?

ur

La peine était profonde

L’chagrin lâchait la bonde

Hélas !

du jardin de mon père

La colombe s’est fait la paire

Par bonheur, par consolation

Me sont restées les quatr' chansons

Я пішов дорогою до Діжона

Щоб побачити трохи майорану

Прекрасна дамба дон

Хто плакав біля фонтану

Але вона змінила тон

Йому були потрібні дукатони

Всередині її панчохи

Щоб більше не було болю

Вона сказала: «Ти підеш, любий?

І якщо ви заплатите мені хорошу ціну

До ангелів я веду тебе

Дайке Дон Дейн «La Marjolain» переважно плакала

Коли у неї не було грошей

Marjolain пісні

Мав шляхетніші шляхи

Я перетнув Авіньйонський міст

Щоб побачити красивих жінок

І прекрасні пани всі по колу

Хто танцював, танцював, тілом і душею

Але вони змінили свій тон

Вони ігнорували ригодони

Менуети і паване

Тарантелла, сардани

І дамба дзвона сказала мені це

«Чужий, тікай ​​звідси

Або ми б'ємо на сполох

До собак і жандармів «Що за рот» жали

Ці прекрасні дами так видатні

Прекрасні жінки пісні

Мав шляхетніші шляхи

Я потрапив у полон

У старих в'язницях Нанту

Побачити дочку тюремника

Хто, здається, симпатичний

Але вона змінила тон

Коли я запитав: «Що вони кажуть

поточні справи

У місті Нант?

— відповіла мені милашка

«Кажуть, вас повісять

На утрені дзвонить

І я дуже радий «У тюремників більше немає с?

ур

До в’язниць у Нанті та інших місцях

Тюремник пісні

Мав шляхетніші шляхи

Бажання завершити

Моя скажена мандрівна гонка

Я повернувся до свого дому

Спати з моєю дівчиною

Але вона змінила тон

З нею, під ковдрою

Людей було багато

Спати поруч з моєю дівчиною

Я прийняв удар жартома

Але, таємно, в моєму серці?

ур

Біль був глибокий

Смуток відпускав

На жаль!

з саду мого батька

Голуб з’єднався в пару

На щастя, на втіху

У мене залишилися чотири пісні