La princesse et le croque-notes - Georges Brassens

Jadis, au lieu du jardin que voici

C'était la zone et tout ce qui s’ensuit

Des masures, des taudis insolites

Des ruines pas romaines pour un sou

Quant à la faune habitant là-dessous

C'était la fine fleur, c'était l'élite

La fine fleur, l'élite du pavé

Des besogneux, des gueux, des réprouvés

Des mendiants rivalisant de tares

Des chevaux de retour, des propre'-à-rien

Ainsi qu’un croque-notes, un musicien

Une épave accrochée à sa guitare

Adopté' par ce beau monde attendri

Une petite fée avait fleuri

Au milieu de toute cette bassesse

Comme on l’avait trouvé' près du ruisseau

Abandonnée en un somptueux berceau

A tout hasard on l’appelait «princesse»

Or, un soir, Dieu du ciel, protégez-nous !

La voilà qui monte sur les genoux

Du croque-notes et doucement soupire

En rougissant quand même un petit peu:

«C'est toi que j’aime et, si tu veux, tu peux

M’embrasser sur la bouche et même pire…»

«- Tout beau, princesse arrête un peu ton tir

J’ai pas tell’ment l'étoffe du satyr'

Tu as treize ans, j’en ai trente qui sonnent

Gross' différence et je ne suis pas chaud

Pour tâter d’la paille humid' du cachot…

— Mais, Croque-not's, j’dirai rien à personne…»

— N'insiste pas, fit-il d’un ton railleur

D’abord, tu n’es pas mon genre, et d’ailleurs

Mon coeur est déjà pris par une grande…"

Alors Princesse est partie en courant

Alors Princesse est partie en pleurant

Chagrine qu’on ait boudé son offrande

Y’a pas eu détournement de mineure

Le croque-notes, au matin, de bonne heure

A l’anglaise a filé dans la charrette

Des chiffonniers en grattant sa guitare

Passant par là, quelques vingt ans plus tard

Il a le sentiment qu’il le regrette

Раніше замість цього саду

Це була зона, і все, що випливало

Хати, незвичайні хатинки

Руїни не римські ні за копійки

Що стосується житла диких тварин нижче

Це було найкраще, це була еліта

Прекрасна квітка, еліта бруківки

Потрібні люди, жебраки, знедолені

Жебраки змагаються за кукіль

Повернення коней, охайні ні за що

Як і крок-нота, музикант

Уламок, що чіпляється за його гітару

Прийняв цей ніжний прекрасний світ

Маленька фея розцвіла

Серед усієї цієї підлості

Як знайшли' біля струмка

Покинутий у розкішній колисці

Випадково, що її назвали "принцесою"

Тепер, одного вечора, Боже на небі, захисти нас!

Там вона стає на коліна

Кроке-ноти і ніжно зітхають

Хоча трохи червоніє:

«Це тебе я люблю, і, якщо хочеш, можеш

Цілувати мене в уста і ще гірше...»

«- Все прекрасно, принцесо, зупини свій постріл

Я насправді не схожий на сатира

Тобі тринадцять, мені тридцять дзвонить

Велика різниця, і я не гарячий

Відчути мокру солому підземелля...

«Але Croque-not, я нікому не скажу...»

— Не наполягай, — дражнив він.

По-перше, ти не мій тип, та й до того ж

Моє серце вже захопив великий…”

Тож принцеса втекла

Тож принцеса пішла плачучи

Сумно, що ми уникнули його пропозиції

Розкрадання неповнолітнього не було

Крок-ноти, вранці, рано

Англійський стиль крутився в візку

Ragmen гримає на гітарі

Проходячи десь через двадцять років

Він відчуває, що шкодує про це