La guerre de 14-18 - Georges Brassens

Depuis que l’homme écrit l’Histoire

Depuis qu’il bataille à cœur joie

Entre mille et une guerr' notoires

Si j'étais t’nu de faire un choix

A l’encontre du vieil Homère

Je déclarerais tout de suite:

«Moi, mon colon, cell' que j’préfère,

C’est la guerr' de quatorz'-dix-huit!»

Est-ce à dire que je méprise

Les nobles guerres de jadis

Que je m’soucie comm' d’un’cerise

De celle de soixante-dix?

Au contrair', je la révère

Et lui donne un satisfecit

Mais, mon colon, celle que j’préfère

C’est la guerr' de quatorz'-dix-huit

Je sais que les guerriers de Sparte

Plantaient pas leurs epées dans l’eau

Que les grognards de Bonaparte

Tiraient pas leur poudre aux moineaux

Leurs faits d’armes sont légendaires

Au garde-à-vous, je les félicite

Mais, mon colon, celle que j’préfère

C’est la guerr' de quatorz'-dix-huit

Bien sûr, celle de l’an quarante

Ne m’as pas tout à fait déçu

Elle fut longue et massacrante

Et je ne crache pas dessus

Mais à mon sens, elle ne vaut guère

Guèr' plus qu’un premier accessit

Moi, mon colon, celle que j' préfère

C’est la guerr' de quatorz'-dix-huit

Mon but n’est pas de chercher noise

Au guérillas, non, fichtre, non

Guerres saintes, guerres sournoises

Qui n’osent pas dire leur nom,

Chacune a quelque chos' pour plaire

Chacune a son petit mérite

Mais, mon colon, celle que j’préfère

C’est la guerr' de quatorz'-dix-huit

Du fond de son sac à malices

Mars va sans doute, à l’occasion,

En sortir une, un vrai délice

Qui me fera grosse impression

En attendant je persévère

A dir' que ma guerr' favorite

Cell', mon colon, que j’voudrais faire

C’est la guerr' de quatorz'-dix-huit

Так як людина писала історію

Так як він бореться досхочу

Між тисячею і однією горезвісною війною

Якби я був голий, щоб зробити вибір

Проти старого Гомера

Я б відразу сказав:

«Я, моя товста кишка, той, який я віддаю перевагу,

Це війна чотирнадцяти-вісімнадцяти років!»

Чи означає це, що я зневажаю

Стародавні шляхетні війни

Що я дбаю, як вишня

З того сімдесяти?

Навпаки, я її шаную

І поставте йому великий палець вгору

Але моя товста кишка, яку я віддаю перевагу

Це війна чотирнадцяти-вісімнадцяти років

Я знаю воїнів Спарти

Не встромляли мечі у воду

Чим бурчаки Бонапарта

Не стріляли своїм порохом у горобців

Про їхні бойові подвиги ходять легенди

До уваги, я їх вітаю

Але моя товста кишка, яку я віддаю перевагу

Це війна чотирнадцяти-вісімнадцяти років

Звісно, ​​сорокового року

Не дуже розчарував мене

Це було довго і виснажливо

І я на це не плюю

Але, на мою думку, навряд чи варто

Guèr' більше ніж перший доступ

Я, моя товста кишка, той, який я віддаю перевагу

Це війна чотирнадцяти-вісімнадцяти років

Моя мета — не метушитися

Партизанам ні, блін, ні

Священні війни, підступні війни

Хто не сміє назвати свого імені,

Кожному є чим догодити

У кожного є своя маленька перевага

Але моя товста кишка, яку я віддаю перевагу

Це війна чотирнадцяти-вісімнадцяти років

З дна у нього мішок фокусів

Марс, безсумнівно, іноді,

Вийміть одну, справжнє задоволення

Хто справить на мене велике враження

Тим часом я витримую

Сказати, що мій улюблений воїн

Клітинка, моя товста кишка, що я хотів би зробити

Це війна чотирнадцяти-вісімнадцяти років