La Chasse Au Papillons - Georges Brassens

Un bon petit diable à la fleur de l'âge

La jambe légère et l'œil polisson

Et la bouche pleine de joyeux ramages

Allait à la chasse aux papillons

Comme il atteignait l’orée du village

Filant sa quenouille, il vit Cendrillon

Il lui dit: «Bonjour, que Dieu te ménage

J’t’emmène à la chasse aux papillons "

Cendrillon, ravie de quitter sa cage

Met sa robe neuve et ses bottillons;

Et bras d’ssus bras d’ssous vers les frais bocages

Ils vont à la chasse aux papillons

Ils ne savaient pas que sous les ombrages

Se cachait l’amour et son aiguillon

Et qu’il transperçait les cœurs de leur âge

Les cœurs des chasseurs de papillons

Quand il se fit tendre, elle lui dit «J'présage

Qu’c’est pas dans les plis de mon cotillon

Ni dans l'échancrure de mon corsage

Qu’on va-t-à la chasse aux papillons "

Sur sa bouche en feu qui criait: «Sois sage !

«Il posa sa bouche en guise de bâillon

Et c’fut le plus charmant des remue-ménage

Qu’on ait vu d’mémoire de papillon

Un volcan dans l'âme, i' r’vinrent au village

En se promettant d’aller des millions

Des milliards de fois, et même davantage

Ensemble à la chasse aux papillons

Mais tant qu’ils s’aimeront, tant que les nuages

Porteurs de chagrins, les épargneront

I f’ra bon voler dans les frais bocages

I' f’ront pas la chasse aux papillons

Pas la chasse aux papillons

Маленький добрий диявол у розквіті сил

Світла ніжка і неслухняне око

І рот повний веселої пісні

Пішли гнатися за метеликами

Як дійшов до краю с

Покрутивши прялку, він побачив Попелюшку

Він сказав їй: «Привіт, нехай Бог береже тебе

Я поведу тебе на полювання на метеликів"

Попелюшка, із задоволенням покинула свою клітку

Одягає нову сукню та чоботи;

І взявшись за руки до прохолодних гаїв

Вони йдуть в погоню за метеликами

Вони не знали цього під тінями

Прихована любов і її жало

І він пронизав серця їхнього віку

Серця мисливця за метеликами

Коли він став ніжним, вона сказала йому: «Я передвіщаю

Що це не в складках моєї під'юбниці

Ні в розрізі мого ліфа

Як щодо погоні за метеликами?»

На його вогняних устах, що кричали: «Будьте мудрі!

«Він опустив рот, як кляп

І це була найчарівніша метушня

Що ми бачили з пам'яті метелика

Вулкан у душі, вони повернулися в село

Пообіцявши один одному піти мільйони

Мільярди разів і навіть більше

Разом в погоні за метеликами

Але поки вони люблять один одного, поки хмари

Носії смутку, пощадить їх

Я добре буду літати в прохолодних гаях

Я не буду гнатися за метеликами

Не ганяючись за метеликами