L'amandier (From "Porte des Lilas") - Georges Brassens

J’avais l’plus bel amandier

Du quartier

Et, pour la bouche gourmande

Des filles du monde entier

J' faisais pousser des amandes:

Le beau, le joli métier !

Un écureuil en jupon

Dans un bond

Vint me dir': «Je suis gourmande

Et mes lèvres sentent bon

Et, si tu m’donn’s une amande

J’te donne un baiser fripon !

— Grimpe aussi haut que tu veux

Que tu peux

Et tu croqu’s, et tu picores

Puis tu grignot’s, et puis tu

Redescends plus vite encore

Me donner le baiser dû !»

Quand la belle eut tout rongé

Tout mangé…

«Je te paierai, me dit-elle

A pleine bouche quand les

Nigauds seront pourvus d’ailes

Et que tu sauras voler !

«Mont' m’embrasser si tu veux

Si tu peux…

Mais dis-toi que, si tu tombes

J’n’aurai pas la larme à l’oeil

Dis-toi que, si tu succombes

Je n’porterai pas le deuil !»

Les avait, bien entendu

Toutes mordues

Tout’s grignoté's, mes amandes

Ma récolte était perdue

Mais sa joli' bouch' gourmande

En baisers m’a tout rendu !

Et la fête dura tant

Qu’le beau temps…

Mais vint l’automne, et la foudre

Et la pluie, et les autans

Ont changé mon arbre en poudre…

Et mon amour en mêm' temps !

У мене було найкрасивіше мигдальне дерево

Околиці

І, для жадібних рот

Дівчата по всьому світу

Я вирощував мигдаль:

Красива, гарна робота!

Білка в нижній юбці

У стрибку

Прийшов сказати мені: «Я жадібний

І мої губи добре пахнуть

І, якщо ви дасте мені мигдаль

Я дарую тобі зухвалий поцілунок!

— Піднімайся так високо, як хочеш

що ти можеш

І кусаєш, і клюєш

Потім ти кусаєш, а потім ти

Повертайся ще швидше

Дай мені належний поцілунок!»

Коли краса все погризла

З'їв усе...

«Я заплачу тобі», — сказала вона мені

З повним ротом, коли

Олуши будуть забезпечені крилами

І щоб ти вміла літати!

«Мон» поцілуй мене, якщо хочеш

Чи можете ви…

Але скажи собі це, якщо впадеш

У мене не буде сліз на очах

Скажіть собі це, якщо піддастеся

Я не буду сумувати!»

Звичайно, були

Всі покусані

Усе погризено, мій мигдаль

Мій урожай пропав

Але її досить жадібний рот

У поцілунках повернув мені все!

І вечірка тривала так довго

Щоб хороша погода...

Але прийшла осінь і блискавка

І дощ, і автани

Перетворив моє дерево на порошок...

І моя любов водночас!