Grang père - Georges Brassens

Grand-pèr' suivait en chantant

La route qui mène à cent ans

La mort lui fit, au coin d’un bois

L’coup du pèr' François

L’avait donné de son vivant

Tant de bonheur à ses enfants

Qu’on fit, pour lui en savoir gré

Tout pour l’enterrer

Et l’on courut à toutes jam-

Bes quérir une bière, mais…

Comme on était légers d’argent

Le marchand nous reçut à bras fermés

«Chez l'épicier, pas d’argent, pas d'épices

Chez la belle Suzon, pas d’argent, pas de cuisse…

Les morts de basse condition

C’est pas de ma juridiction.»

Or, j’avais hérité d’grand-père

Un' pair' de bott’s pointu’s

S’il y a des coups d’pied que’que part qui s’perdent

C’lui-là toucha son but

C’est depuis ce temps-là que le bon apôtre, (bis)

Ah !

c’est pas joli…

Ah !

c’est pas poli…

A un' fess' qui dit merde à l’autre

Bon papa

Ne t’en fais pas:

Nous en viendrons

A bout de tous ces empêcheurs d’enterrer en rond

Le mieux à faire et le plus court

Pour qu’l’enterr’ment suivît son cours

Fut de borner nos prétentions

A un' bièr' d’occasion

Contre un pot de miel on acquit

Les quatre planches d’un mort qui

Rêvait d’offrir quelques douceurs

A une âme soeur

Et l’on courut à toutes jam-

Bes quérir un corbillard, mais…

Comme on était légers d’argent

Le marchand nous reçut à bras fermés

«Chez l'épicier, pas d’argent, pas d'épices

Chez la belle Suzon, pas d’argent, pas de cuisse…

Les morts de basse condition

C’est pas de ma juridiction."

Ma bott' partit, mais je m' refuse

De dir' vers quel endroit

Ça rendrait les dames confuses

Et je n’en ai pas le droit

C’est depuis ce temps-là que le bon apôtre, (bis)

Ah !

c’est pas joli…

Ah !

c’est pas poli…

A un' fess' qui dit merde à l’autre

Bon papa

Ne t’en fais pas:

Nous en viendrons

A bout de tous ces empêcheurs d’enterrer en rond

Le mieux à faire et le plus court

Pour qu’l’enterr’ment suivît son cours

Fut de porter sur notre dos

L’funèbre fardeau

S’il eût pu revivre un instant

Grand-père aurait été content

D’aller à sa dernièr' demeur'

Comme un empereur

Et l’on courut à toutes jam-

Bes quérir un goupillon, mais…

Comme on était légers d’argent

Le marchand nous reçut à bras fermés

«Chez l'épicier, pas d’argent, pas d'épices

Chez la belle Suzon, pas d’argent, pas de cuisse…

Les morts de basse condition

C’est pas de ma bénédiction.»

Avant même que le vicaire

Ait pu lâcher un cri

J’lui bottai l’cul au nom du Pèr'

Du Fils et du Saint-Esprit

C’est depuis ce temps-là que le bon apôtre, (bis)

Ah !

c’est pas joli…

Ah !

c’est pas poli…

A un' fess' qui dit merde à l’autre

Bon papa

Ne t’en fais pas:

Nous en viendrons

A bout de tous ces empêcheurs d’enterrer en rond.

(bis)

За співом пішов дід

Дорога, що веде в сто років

Смерть зробила його на розі лісу

Удар отця Франсуа

Віддав, коли був живий

Так багато щастя його дітям

Що ми зробили, за його вдячність

Все, щоб поховати його

І ми бігали весь час

Випити пива, але...

Як ми були світлі грошей

Купець прийняв нас із зімкнутими обіймами

«У бакалійці ні грошей, ні спецій

У красуні Сузон ні грошей, ні стегна...

Низькі мертві

Це не в моїй юрисдикції».

Проте я отримав у спадок від діда

«Пара» гострих ботів

Якщо є якісь удари, які губляться

Цей потрапив у його ціль

З того часу добрий апостол (двічі)

Ах!

це не красиво...

Ах!

Я не ввічливий…

До «осла», який каже лайно іншому

добрий тато

Не хвилюйся:

Ми прийдемо

Наприкінці всі ці перешкоди поховати колами

Найкращий і найкоротший

Щоб похорон пішов своїм ходом

Було обмежити наші претензії

Є вживане пиво

За баночку меду ми придбали

Чотири дошки мерця, який

Наснилося пропонувати солодощі

Має споріднену душу

І ми бігали весь час

Треба отримати катафалк, але...

Як ми були світлі грошей

Купець прийняв нас із зімкнутими обіймами

«У бакалійці ні грошей, ні спецій

У красуні Сузон ні грошей, ні стегна...

Низькі мертві

Це не в моїй юрисдикції».

Мій черевик пішов, але я відмовляюся

З dir' в яке місце

Це збентежило б дам

А я не маю права

З того часу добрий апостол (двічі)

Ах!

це не красиво...

Ах!

Я не ввічливий…

До «осла», який каже лайно іншому

добрий тато

Не хвилюйся:

Ми прийдемо

Наприкінці всі ці перешкоди поховати колами

Найкращий і найкоротший

Щоб похорон пішов своїм ходом

Треба було нести на спинах

Похоронний тягар

Якби він міг прожити мить

Дід був би радий

Щоб піти до своєї останньої оселі

Як імператор

І ми бігали весь час

Потрібно взяти пензлик для пляшок, але...

Як ми були світлі грошей

Купець прийняв нас із зімкнутими обіймами

«У бакалійці ні грошей, ні спецій

У красуні Сузон ні грошей, ні стегна...

Низькі мертві

Це не моє благословення».

Навіть перед вікарієм

Могла випустити крик

Я надер його дупу в ім’я Батька

Про Сина і Святого Духа

З того часу добрий апостол (двічі)

Ах!

це не красиво...

Ах!

Я не ввічливий…

До «осла», який каже лайно іншому

добрий тато

Не хвилюйся:

Ми прийдемо

Наприкінці всіх цих перешкод ховати в кола.

(біс)