Война - Дети лабиринта

Гарь и копоть всюду над Землей…

Мир природы смят взрывной волной.

За мгновенье — смерть и пустота.

Претворенье в существо сил зла —

Война!!!

Все решает кучка человек,

Будем жить мы завтра или нет…

Лишь корыстью полны их сердца.

Стонут души их под тяжестью греха —

Война!!!

Путь вражды людской ведет издалека.

И течет войны кровавая река

И не видно ей ни края, ни конца,

Вдруг любовь исчезла в людях, умерла…

Навсегда…

Флейты смерти звучат в унисон

С воем орудий и бомб.

Хочется думать, что все это сон,

А взрывы, лишь летний гром.

Хочется верить, что страх пропадет

Только откроешь глаза…

Но люди ничтожны, каждый это поймет,

Кто попадет в руки зла…

Война!!!

Гарь и копоть всюду над Землей…

Мир природы смят взрывной волной.

В ад повергла все и вся

Глупость человека и его судьба —

Война!!!

Гар і копіт скрізь над Землею…

Світ природи зім'ятий вибуховою хвилею.

За мить — смерть і порожнеча.

Втілення в істоту сил зла

Війна!

Все вирішує купка людей,

Житимемо ми завтра чи ні…

Лише користю повні їхнього серця.

Стогнуть душі їх під тяжкістю гріха

Війна!

Шлях ворожнечі людської веде здалеку.

І тече війни кривава річка

І не видно їй ні краю, ні кінця,

Раптом кохання зникло в людях, померло...

Назавжди…

Флейти смерті звучать в унісон

З воєм знарядь і бомб.

Хочеться думати, що це все сон,

А вибухи, лише літній грім.

Хочеться вірити, що страх пропаде

Тільки розплющиш очі.

Але люди нікчемні, кожен це зрозуміє,

Хто потрапить у руки зла…

Війна!

Гар і копіт скрізь над Землею…

Світ природи зім'ятий вибуховою хвилею.

В ад повалила все і вся

Дурність людини і її доля—

Війна!