Эй, люди! - Дети лабиринта

Эй, люди, дороги мне все вы!

Все братья, сестры мы, я знаю…

Забудем зло, закончим войны,

К любви всех вас я призываю!

Прошу, не смейтесь надо мною,

Я не глупец и не святоша.

Нам надо чище быть душою,

И легче станет жизни ноша.

Нам злые люди — лишь наука,

А их деянья — искушенье…

Нам горе, боль, беда и мука

Даны для саморазмышленья.

Я убежден, людей хороших

Гораздо больше, чем жестоких!

И доброта спасет свет божий,

Любовь одарит одиноких…

Эй, люди, дороги мне все вы!

Должны стать ближе мы, я знаю…

Забудем зло, закончим войны,

К любви всех вас я призываю!

Гей, люди, дорогі мені всі ви!

Всі брати, сестри ми, я знаю…

Забудемо зло, закінчимо війни,

До любові всіх вас я закликаю!

Прошу, не смійтеся з мене,

Я не дурень і не святоша.

Нам треба чистіше бути душею,

І легше стане життя ноша.

Нам злі люди— лише наука,

А их діяння — спокуса...

Нам горе, біль, біда і мука

Дані для роздумів.

Я переконаний, людей добрих

Набагато більше, ніж жорстоких!

І доброта врятує світло боже,

Кохання обдарує самотніх...

Гей, люди, дорогі мені всі ви!

Повинні стати ближчими ми, я знаю…

Забудемо зло, закінчимо війни,

До любові всіх вас я закликаю!