Темнота - Дети лабиринта

Темнота спустилась на город.

Пустота в наших глазах.

И гроза, в ушах наших грохот,

Вызывает неведомый страх.

Молнии сверкают над нами.

Заливает костры наши дождь.

Мы грешны перед Богами,

Мы умрем в эту черную ночь.

Приступ страха живет вместе с нами,

Только дождь пробуждает его!

Ураган летит над городами.

Стены тьмы встают из ничего.

И мы видим: врата преисподней

Открываются где-то в горах.

Скоро утро сны все прогонит,

И закончится неведомый страх!

Темрява спустилася на місто.

Порожнеча в наших очах.

І гроза, у вухах наших гуркіт,

Викликає невідомий страх.

Блискавки сяють над нами.

Заливає багаття наш дощ.

Ми грішні перед Богами,

Ми помремо в цю чорну ніч.

Наступ страху живе разом із нами,

Тільки дощ пробуджує його!

Ураган летить над містами.

Стіни темряви встають із нічого.

І ми бачимо: ворота пекла

Відкриваються десь у горах.

Скоро ранок сни все прожене,

І закінчиться невідомий страх!