Синее нёбо принимает меня - Дети лабиринта

Синее небо принимает меня

снова в свои объятья.

Я свободен как прежде, я будто дитя,

появившийся, только, на свет.

Я как птица лечу высоко над землей,

и сверху на людей глядя,

Понимаю, как много теряют они

от того, что у них крыльев нет.

Я никогда не вернусь обратно на землю,

Я буду вечно жить среди облаков…

Меня зовет небо, и лишь ему я внемлю,

Оно навек избавит меня от земных оков!!!

Мои крылья несут меня сквозь облака,

к сияющему в вышине Солнцу;

Я лечу через звездную радугу снов,

появившуюся после дождя.

И я слышу вокруг себя странные звуки,

зовущие в даль голоса…

Я лечу, и меня не тревожат те муки,

которые давала земля.

Я никогда не вернусь обратно на землю,

Я буду вечно жить среди облаков…

Меня зовет небо, и лишь ему я внемлю,

Оно навек избавит меня от земных оков!!!

Черные ангелы зовут меня в ад,

белые ангелы в Рай…

Но я уверен, что мое место здесь

и я сказал им, прощай!

Я не настолько грешен для преисподней,

и не готов для входа в Эдем,

Я буду жить в этом солнечном небе,

и погибну там на земле.

Я никогда не думал о небесной свободе,

Я никогда не летал ночью во сне,

И о том, что сейчас чувствую в небосводе,

Я никогда не мечтал на грешной земле.

Синє небо приймає мене

знову в свої обійми.

Я вільний як раніше, я ніби дитя,

що з'явився, тільки, на світло.

Я як птах лечу високо над землею,

і зверху на людей дивлячись,

Розумію, як багато вони втрачають

від того, що у них крил немає.

Я ніколи не повернуся назад на землю,

Я вічно житиму серед хмар…

Мене кличе небо, і тільки йому я послухаю,

Воно навік позбавить мене від земних оков!

Мої крила несуть мене крізь хмари,

до сяючого у висоті Сонця;

Я лікую через зоряну веселку снів,

що з'явилася після дощу.

І я чую навколо себе дивні звуки,

кличу в далечінь голоси ...

Я лікую, і мене не турбують ті муки,

які давала земля.

Я ніколи не повернуся назад на землю,

Я вічно житиму серед хмар…

Мене кличе небо, і тільки йому я послухаю,

Воно навік позбавить мене від земних оков!

Чорні ангели звуть мене в пекло,

білі ангели в Рай…

Але я впевнений, що моє місце тут

і я сказав їм, прощай!

Я не настільки грішний для пекла,

і не готов для входу в Едем,

Я житиму в цьому сонячному небі,

і загину там на землі.

Я ніколи не думав про небесну свободу,

Я ніколи не літав уночі уві сні,

І про том, що зараз відчуваю в небосхилі,

Я ніколи не мріяв на грішній землі.