Мой крест - Дети лабиринта

Мальчишеский пыл, что всегда во мне был,

Постепенно угас.

Я что-то забыл, что-то похоронил,

Что-то не спас.

Что же тянет меня день ото дня

Снова верить себе;

Не жалеть сил своих, связок голосовых,

И гибнуть в борьбе?

Этот крест слишком тяжел,

Но его я не сброшу с плеча!

Мир застыл в снегах тысячи зол,

А моя кровь еще горяча!

Сколько нужно прожить, сколько слез перелить,

Чтоб остаться собой?

Здесь таланты не в счет!

Деньги вперед!

И тогда ты герой…

К черту зависть и страх!

Это пепел и прах!

Мне они не нужны!

Мыслей бурный поток, счастья глоток,

Нервы напряжены.

Этот крест слишком тяжел,

Но его я не сброшу с плеча!

Мир застыл в снегах тысячи зол,

А моя кровь еще горяча!

Этот крест слишком тяжел,

Но его я не сброшу с плеча!

Мир застыл в снегах тысячи зол…

Я живой!

Кровь горяча!

Я живой!

Кровь горяча!

Я живой!

(январь 2007)

Хлопчачий запал, що завжди в мені був,

Поступово згас.

Я щось забув, щось поховав,

Щось не спас.

Що тягне мене з кожним днем

Знову вірити собі;

Не жаліти сил своїх, зв'язок голосових,

І гинути в боротьбі?

Цей хрест надто тяжкий,

Але його я не скину з плеча!

Світ завмер у снігах тисячі зол,

А моя кров ще гаряча!

Скільки потрібно прожити, скільки сліз перелити,

Щоб залишитись собою?

Тут таланти не за рахунок!

Гроші вперед!

І тоді ти герой…

До чорта заздрість і страх!

Це попіл і прах!

Мені вони не потрібні!

Думок бурхливий потік, щастя ковток,

Нерви напружені.

Цей хрест надто тяжкий,

Але його я не скину з плеча!

Світ завмер у снігах тисячі зол,

А моя кров ще гаряча!

Цей хрест надто тяжкий,

Але його я не скину з плеча!

Світ завмер у снігах тисячі зол…

Я живий!

Кров гаряча!

Я живий!

Кров гаряча!

Я живий!

(січень 2007)