Депрессивное чувство - Дети лабиринта

Город мой занесло снегом,

И он спокойно будет спать до весны.

А мне опять нечего делать,

Вокруг меня вновь четыре стены.

Одинокие улицы смотрят мне вслед,

Ветер воет протяжно мне песню свою.

Во всех окнах домов горит яркий свет,

А в своем окне вижу я темноту.

Депрессивное чувство разрушает меня,

Оно делает все каким-то пустым.

И в предвкушении нового дня

Я сижу в темноте совершенно один.

Місто моє занесло снігом,

І він спокійно спатиме до весни.

А мені знову нічого робити,

Навколо мене знову чотири стіни.

Самотні вулиці дивляться мені слідом,

Вітер виє протяжно мені свою пісню.

У всіх вікнах будинків горить яскраве світло,

А в своєму вікні бачу я темряву.

Депресивне почуття руйнує мене,

Воно робить все якимось порожнім.

І в передбаченні нового дня

Я сиджу в темряві зовсім один.