Вечная любовь - Денис Майданов

Если однажды горячее солнце

Станет холодным, как утренний лед,

Если зима жарким летом вернется

И на песок белый снег упадет,

Если беда, что ничем не измерить,

Рухнет на землю, косою звеня

Я буду знать всё равно, что ты веришь

Я буду знать, что ты любишь меня

Я буду знать всё равно, что ты веришь

Я буду знать, что ты любишь меня

Если друзья мои станут врагами

И в суете продадут за пятак,

Я буду грызть эту землю зубами

Я буду верить, что это не так

Если я буду оборван, как дервиш

И стану жить, всё на свете кляня

Я буду знать всё равно, что ты веришь

Я буду знать, что ты любишь меня

Я буду знать всё равно, что ты веришь

Я буду знать, что ты любишь меня

Если погаснут далекие звезды,

Высохнет весь мировой океан,

Если спасать этот мир будет поздно

Он через час превратится в туман

Даже уже в раскаленной пустыне,

В той, что когда-то мы звали "Земля"

Знаю, что сердце твое не остынет

Я буду знать, что ты любишь меня

Знаю, что сердце твое не остынет

Я буду знать, что ты любишь меня

И, глядя ангелом с неба на землю,

Выберу нам с тобой место в тепле,

Голосу сердца и разума внемля,

Я упаду, но поближе к тебе

И, через день возвратившись сиренью,

Я обниму тебя, кроной шумя

Ты будешь знать, что я твой добрый гений

Я буду знать, что ты любишь меня

Ты будешь знать, что я твой добрый гений

Я буду знать, что ты любишь меня

Якщо одного разу гаряче сонце

Стане холодним, як ранковий лід,

Якщо зима спекотним літом повернеться

І на пісок білий сніг упаде,

Якщо біда, що нічим не виміряти,

Рухне на землю, косою брязкаючи

Я знатиму все одно, що ти віриш

Я знатиму, що ти любиш мене

Я знатиму все одно, що ти віриш

Я знатиму, що ти любиш мене

Якщо мої друзі стануть ворогами

І в метушні продадуть за п'ятак,

Я буду гризти цю землю зубами

Я віритиму, що це не так

Якщо я буду обірваний, як дервіш

І стану жити, все на світі кляня

Я знатиму все одно, що ти віриш

Я знатиму, що ти любиш мене

Я знатиму все одно, що ти віриш

Я знатиму, що ти любиш мене

Якщо згаснуть далекі зірки,

Висихне весь світовий океан,

Якщо рятувати цей світ буде пізно

Він за годину перетвориться на туман

Навіть уже в розпеченій пустелі,

У тій, що колись ми звали "Земля"

Знаю, що серце твоє не охолоне

Я знатиму, що ти любиш мене

Знаю, що серце твоє не охолоне

Я знатиму, що ти любиш мене

І, дивлячись ангелом з неба на землю,

Виберу нам з тобою місце у теплі,

Голосу серця і розуму слухай,

Я впаду, але ближче до тебе

І, через день вернувшись бузком,

Я обійму тебе, кроною шумлячи

Ти знатимеш, що я твій добрий геній

Я знатиму, що ти любиш мене

Ти знатимеш, що я твій добрий геній

Я знатиму, що ти любиш мене