Что оставит ветер - Денис Майданов

Что оставит ветер?

Пыль на подоконнике, несколько строк.

Что оставит ветер?

Небо новых истин и карты дорог.

Пару фотографий, где на них cмеются костры наших глаз.

Только не грусти, вспоминая о нас.

Что оставят губы?

Поцелуи лета и запах мечты.

Что оставят губы?

Все, что на прощание скажешь мне ты.

Все, что было с нами, в сердце на замок я закрою сейчас.

Только не грусти, вспоминая о нас.

Где-то далеко золотом горят наши города,

И дорог каждый жест, каждый день и час.

И снова над землей стаи белых птиц, полетят года.

Ты просто иногда вспоминай о нас!

Только не грусти, вспоминая о нас.

Вспоминай о нас...

Что оставит память?

Все, что было нежно и было всерьез.

Что оставит память?

Все, что было в шутку и было до слез.

Небом под ногами между нашим прошлым и будущим мост,

Свет больших вершин и дорог, как от звезд.

Где-то далеко золотом горят наши города,

И дорог каждый жест, каждый день и час.

И снова над землей стаи белых птиц, полетят года.

Ты просто иногда вспоминай о нас.

Только не грусти, вспоминая о нас.

Вспоминай о нас...

И на островах моей души дождь!

И на берегах моей любви дрожь!

И на облаках моей мечты, где-то я и ты,

Но туда следы... Ложь... Ложь...

Где-то далеко золотом горят наши города,

И дорог каждый жест, каждый день и час.

И снова над землей стаи белых птиц, полетят года.

Ты просто иногда вспоминай о нас.

Только не грусти, вспоминая о нас.

Вспоминай о нас...

Що залишить вітер?

Пил на підвіконні, кілька рядків.

Що залишить вітер?

Небо нових істин та карти доріг.

Пару фотографій, де на них сміються вогнища наших очей.

Тільки не сумуй, згадуючи про нас.

Що залишать губи?

Поцілунки літа та запах мрії.

Що залишать губи?

Все, що скажеш мені на прощання ти.

Все, що було з нами, я зачиню зараз у серці на замок.

Тільки не сумуй, згадуючи про нас.

Десь далеко золотом горять наші міста,

І дорогий кожен жест, кожен день і годину.

І знову над землею зграї білих птахів полетять роки.

Ти просто іноді згадуй нас!

Тільки не сумуй, згадуючи про нас.

Згадуй про нас...

Що залишить пам'ять?

Все, що було ніжно і було всерйоз.

Що залишить пам'ять?

Все, що було жартома і було до сліз.

Небом під ногами між нашим минулим та майбутнім міст,

Світло великих вершин та доріг, як від зірок.

Десь далеко золотом горять наші міста,

І дорогий кожен жест, кожен день і годину.

І знову над землею зграї білих птахів полетять роки.

Ти просто іноді згадуй нас.

Тільки не сумуй, згадуючи про нас.

Згадуй про нас...

І на островах моєї душі дощ!

І на берегах моєї любові тремтіння!

І на хмарах моєї мрії, десь я і ти,

Але туди сліди... Брехня... Брехня...

Десь далеко золотом горять наші міста,

І дорогий кожен жест, кожен день і годину.

І знову над землею зграї білих птахів полетять роки.

Ти просто іноді згадуй нас.

Тільки не сумуй, згадуючи про нас.

Згадуй про нас...