Стеклянная любовь - Денис Майданов, Филипп Киркоров

Перекресток слов, перекресток лиц

Среди сотен разных — одное твое.

Был потерян сразу предел границ,

За которым стало не важно все.

Я тонул в глазах и упал на дно,

Я летел на свет и искал тепло.

Вдруг коснулся сердца я твоего,

Только там стекло!

А я и не знал, что любовь может быть жестокой,

А сердце таким одиноким я не знал, я не знал,

Но все равно я тебе желаю счастья,

Нам незачем больше встречаться я все сказал, я все сказал.

Я стучал в твой мир, я стучал в твой дом.

Кто любил, тот знает как жжет любовь.

Я стучал в стекло, но забыл о том,

Что оно не тает как лед от слов.

Дальше вникуда по осколкам фраз,

По обломкам дней, по ожогам губ.

Лишь бы сердцем в снег, но жара сейчас

И я вночь бегу!

А я и не знал, что любовь может быть жестокой,

А сердце таким одиноким я не знал, я не знал,

Но все равно я тебе желаю счастья,

Нам незачем больше встречаться я все сказал, я все сказал.

Я тебе посвящал все песни свои,

Я себя открывал, что хочешь бери.

И с надеждою ждал, когда же тронется лед

Только в сердце любимой любовь не живет.

Никого не встречал я прекрасней чем ты

И душа замирала от такой красоты,

Но в любимых глазах я увидел ответ

И застыла душа от холодного «нет».

А я и не знал, что любовь может быть жестокой,

А сердце таким одиноким я не знал, я не знал,

Но все равно я тебе желаю счастья,

Нам незачем больше встречаться я все сказал, я все сказал.

Перехрестя слів, перехрестя осіб

Серед сотень різних — одне твоє.

Була втрачена відразу межа кордонів,

За яким стало неважливо все.

Я тонув у очах і впав на дно,

Я летів на світло і шукав тепло.

Раптом торкнувся серця я твого,

Тільки там скло!

А я і не знав, що кохання може бути жорстоким,

А серце таким самотнім я не знав, я не знав,

Але все одно я бажаю щастя,

Нам нема чого більше зустрічатися я все сказав, я все сказав.

Я стукав у твій світ, я стукав у твій дім.

Хто любив, той знає як палить любов.

Я стукав у скло, але забув про тому,

Що воно не тане як лід від слів.

Далі вникуди по осколках фраз,

За уламками днів, за опіками губ.

Лише би серцем у сніг, але спека зараз

І я ніч біжу!

А я і не знав, що кохання може бути жорстоким,

А серце таким самотнім я не знав, я не знав,

Але все одно я бажаю щастя,

Нам нема чого більше зустрічатися я все сказав, я все сказав.

Я тобі присвячував усі пісні свої,

Я себе відкривав, що хочеш бери.

І з надією чекав, коли ж рушить лід

Тільки в серці коханої любов не живе.

Нікого не зустрічав я прекрасніше ніж ти

І душа завмирала від такої краси,

Але в улюблених очах я побачив відповідь

І застигла душа від холодного «ні».

А я і не знав, що кохання може бути жорстоким,

А серце таким самотнім я не знав, я не знав,

Але все одно я бажаю щастя,

Нам нема чого більше зустрічатися я все сказав, я все сказав.