Комната на краю земли - Денис Майданов

День ушел, и ночь закрыла двери на засов,

За ним остались шум машин, потоки слов

Привет, любовь… моя любовь

Ты всегда со мной, когда с тобой я остаюсь,

И я живу, а так я всё куда-то мчусь,

Ведь я боюсь, я так боюсь

Припев:

Не добежать,

Не долететь, не додышать, не дошептать,

И не допеть, и не успеть что-то сказать.

Но в Комнате на Краю Земли

В гавани наши корабли,

Чтобы стоять, пусть на мели

Ночь уходит прочь, за ней уйдут остатки снов,

Вот-вот сорвусь и улечу куда-то вновь.

Прости меня, моя любовь

Ты всё время что-то говоришь, а я молчу.

Ты даже хочешь показать меня врачу,

Ведь я лечу, я не хочу

Припев:

Не добежать,

Не долететь, не додышать, не дошептать,

И не допеть, и не успеть что-то сказать.

Но в Комнате на Краю Земли

В гавани наши корабли,

Чтобы стоять, пусть на мели

День пішов, і ніч зачинила двері на засув,

За ним залишилися шум машин, потоки слів

Привіт, кохання… моє кохання

Ти завжди зі мною, коли з тобою я залишаюся,

І я живу, а так я все кудись мчуся,

Адже я боюся, я так боюся

Приспів:

Не добігти,

Не долетіти, не додихати, не дошепотіти,

І не доспіти, і не встигнути щось сказати.

Але в Кімнаті на Краю Землі

В гавані наші кораблі,

Щоб стояти, нехай на мілині

Ніч іде геть, за нею підуть залишки снів,

Ось-ось зірвусь і відкину кудись знову.

Пробач мене моє кохання

Ти весь час щось говориш, а я мовчу.

Ти навіть хочеш показати мене лікарю,

Адже я лікую, я не хочу

Приспів:

Не добігти,

Не долетіти, не додихати, не дошепотіти,

І не доспіти, і не встигнути щось сказати.

Але в Кімнаті на Краю Землі

В гавані наші кораблі,

Щоб стояти, нехай на мілині