Радиоволна - Дельфин

Мой город тонет в печали - я погиб час назад,

Его стены рыдали, смотря на алый закат.

Его узкое небо стало ближе к земле

И крупинками снега, прикоснулось ко мне.

Словами легче свинца, мощным выстрелом в грудь,

Бесконечность кольца ты смогла разомкнуть.

Тебя хотел я простить, только в пулях был яд,

И чтобы вечно любить, я погиб час назад.

По асфальту вода зеркалами глубин,

Кто забыт тот всегда остается один.

И уходит обернувшись в покрывало мечты,

С головой окунувшись в океан пустоты.

Все то что было твоё, все то что будет тебе,

Все то что хочешь еще, то достанется мне.

Солнца теплого голод - бесконечная грусть,

Канарейкой на холод выпуская, смеюсь.

Радиоволна, через стены, даль

Донесёт до тебя мою печаль.

Радиоволна, через стены, даль

Донесёт до тебя мою печаль.

Мой город тонет в печали, я погиб час назад.

Его стены кричали, смотря на алый закат.

Его узкое небо, стало ближе к земле.

И крупинками снега прикоснулось ко мне.

Радиоволна, через стены, даль

Донесёт до тебя мою печаль.

Радиоволна, через стены, даль

Донесёт до тебя мою печаль.

Моє місто тоне в смутку - я загинув годину тому,

Його стіни плакали, дивлячись на червоний захід сонця.

Його вузьке небо стало ближче до землі

І крупинками снігу доторкнулося до мене.

Словами легше свинцю, потужним пострілом у груди,

Нескінченність кільця ти змогла розімкнути.

Тебе хотів я пробачити, тільки в кулях була отрута,

І щоб завжди любити, я загинув годину тому.

По асфальту вода дзеркалами глибин,

Хто забутий, той завжди залишається один.

І йде обернувшись у покривало мрії,

З головою поринув у океан порожнечі.

Все те, що було твоє, все те, що буде тобі,

Все те, що хочеш ще, дістанеться мені.

Сонця теплого голод - нескінченний сум,

Канаркою на холод випускаючи, сміюся.

Радіохвиля, через стіни, далечінь

Донесе до тебе мій смуток.

Радіохвиля, через стіни, далечінь

Донесе до тебе мій смуток.

Моє місто тоне у смутку, я загинув годину тому.

Його стіни кричали, дивлячись на червоний захід сонця.

Його вузьке небо стало ближче до землі.

І крупинками снігу торкнулося мене.

Радіохвиля, через стіни, далечінь

Донесе до тебе мій смуток.

Радіохвиля, через стіни, далечінь

Донесе до тебе мій смуток.