Мы - Дельфин

У них глаза с моими ресницами,

Их дыхание руки мои греет.

Жизнь моя застыла любимыми лицами,

И вместе с ними день ото дня дряхлеет.

Я говорю принадлежащими им словами,

У них внутри моё сердце бьется.

И если меня вдруг бьют ногами,

У близких горлом кровь льётся.

Радость общую стараюсь умножить надвое,

Печаль, мне открытую, в себе глубже прячу.

И если случилось с ними что неладное -

Слезами золотыми плачу.

Мы друг друга простили заранее,

Если кто-то что-то не так скажет.

Для меня уже наказание,

Когда разговор обида вяжет.

В моих жилах их сила

Наотмашь бьёт тяжёлыми кулаками,

И если всё-же злоба чужая меня с ног свалила -

Они управятся с дураками.

Никто никому ничем не обязан,

Просто каждый друг другу нужен очень,

Просто каждый крепко любовью связан,

Но это всё так, между прочим.

Все те, кто рядом со мной,

Ведут меня за собой.

Все те, кто рядом со мной,

Ведут меня за собой.

К тому, кто предал и стал чужим,

Нежность моя треснула шёлком.

Я бы принял его любым,

Только он был не собакой, а волком.

А я друзьям протяну руки -

На ладонях пополам откровенность.

Даже если умру в разлуке -

Вам останется моя верность.

Все те, кто рядом со мной,

Ведут меня за собой.

Все те, кто рядом со мной,

Ведут меня за собой.

У них очі з моїми віями,

Їхнє подих руки мої гріє.

Життя моє застигло улюбленими обличчями,

І разом з ними з кожним днем ​​старіє.

Я говорю належними їм словами,

У них усередині моє серце б'ється.

І якщо мене раптом б'ють ногами,

У близьких горлом кров ллється.

Радість загальну намагаюся помножити надвоє,

Сум, мені відкритий, у собі глибше ховаю.

І якщо трапилося з ними що недобре

Сльозами золотими плачу.

Ми один одного пробачили заздалегідь,

Якщо хтось щось не так скаже.

Для мене вже покарання

Коли розмова образа в'яже.

У моїх жилах їхня сила

На розмах б'є важкими кулаками,

І якщо все-таки злоба чужа мене з ніг звалила -

Вони впораються з дурнями.

Ніхто нікому не зобов'язаний,

Просто кожен один одному потрібний дуже,

Просто кожен міцно любов'ю пов'язаний,

Але це все так, між іншим.

Всі ті, хто поряд зі мною,

Ведуть мене за собою.

Всі ті, хто поряд зі мною,

Ведуть мене за собою.

До того, хто зрадив і став чужим,

Ніжність моя тріснула шовком.

Я б прийняв його будь-яким,

Тільки він був не собакою, а вовком.

А я друзям простягну руки

На долонях навпіл відвертість.

Навіть якщо помру в розлуці -

Вам лишиться моя вірність.

Всі ті, хто поряд зі мною,

Ведуть мене за собою.

Всі ті, хто поряд зі мною,

Ведуть мене за собою.