Die Flügel meiner Träume - Bernhard Brink

Ein Leben ohne Liebe ist wie Schatten ohne Licht.

Sich immerzu ergeben, nein, das schaff ich nicht.

Ich werde dafür kämpfen, für das,

woran ich glaub, für Liebe.

Wenn uns nur noch ein Feuer Wärme schenken kann,

wir für Zärtlichkeit bezahlen,

zerbrechen wir irgendwann.

Uns bleibt nur noch die Hoffnung,

dass wir dem Teufel widersteh´n

und nicht in seinen Armen untergehn.

Die Flügel meiner Träume

hat die Sonne längst verbrannt.

Ich wollt immer zu den Sternen

in ein unbekanntes Land,

wo alle Illusionen sich wie bunte Lichter drehn.

Und die Menschen dieser Erde

sich ohne Angst entgegen geh´n.

Ein Junge darf nicht weinen,

sowas tut kein Mann.

Verbotene Gefühle zeigen sich irgendwann.

Wenn dann der Tag zur Nacht wird,

das Licht dem Schatten weicht,

man sich nach einer Hand sehnt,

die niemand dann mehr reicht.

Die Flügel meiner Träume

hat die Sonne längst verbrannt.

Ich wollt immer zu den Sternen

in ein unbekanntes Land,

wo alle Illusionen sich wie bunte Lichter drehn.

Und die Menschen dieser Erde

sich ohne Angst entgegen geh´n.

Ich such meinen eignen Frieden.

Weiß, dass er nur in uns selbst beginnt.

Der Himmel brennt, selbst Engel fliehen

und haben Angst, dass der Teufel gewinnt.

Die Flügel meiner Träume

hat die Sonne längst verbrannt.

Ich wollt immer zu den Sternen

in ein unbekanntes Land,

wo alle Illusionen sich wie bunte Lichter drehn.

Und die Menschen dieser Erde

sich ohne Angst entgegen geh´n.

(2x)

Життя без кохання, як тіні без світла.

Завжди здаюся, ні, я не можу цього зробити.

Я буду боротися за це

у що я вірю заради кохання

Якби тільки вогонь дарував нам тепло,

ми платимо за ніжність

ми колись розірвемо

У нас залишилася лише надія

що ми протистоїмо дияволу

і не загинути в його обіймах.

Крила моєї мрії

сонце давно вигоріло.

Я завжди хотів потрапити до зірок

в невідому землю,

де всі ілюзії крутяться, як кольорові вогні.

І люди цієї землі

зустрітися без страху.

Хлопчик не повинен плакати

жодна людина цього не робить.

Згодом з’являться заборонені почуття.

Тоді, коли день переходить у ніч

світло поступається місцем тіні,

ти прагнеш руки

до якого вже ніхто не може дістатися.

Крила моєї мрії

сонце давно вигоріло.

Я завжди хотів потрапити до зірок

в невідому землю,

де всі ілюзії крутяться, як кольорові вогні.

І люди цієї землі

зустрітися без страху.

Шукаю власного спокою.

Знайте, що це тільки починається всередині нас самих.

Небо горить, навіть ангели тікають

і боїться, що диявол переможе.

Крила моєї мрії

сонце давно вигоріло.

Я завжди хотів потрапити до зірок

в невідому землю,

де всі ілюзії крутяться, як кольорові вогні.

І люди цієї землі

зустрітися без страху.

(2x)