Признание - Александр Серов

Снова жду прихода твоего,

А часы, как будто, не идут.

Дольше нет на свете ничего

Этих затянувшихся минут.

Припев:

Буду я любить тебя всегда,

Жизнь свою с тобою разделю.

На земле никто и никогда

Не любил, как я тебя люблю.

Буду я любить тебя всегда,

Жизнь свою с тобою разделю.

На земле никто и никогда

Не любил, как я тебя люблю.

Только прикоснусь к руке твоей,

Наши замедляются шаги.

Не бывает нежности нежней,

Чем прикосновение руки.

Припев:

Буду я любить тебя всегда,

Жизнь свою с тобою разделю.

На земле никто и никогда

Не любил, как я тебя люблю.

Проигрыш

Что за радость, нет её сильней,

Чем с тобою встретиться опять.

Что за грусть и нет её грустней,

Чем тебя до дома провожать.

Припев:

Буду я любить тебя всегда,

Жизнь свою с тобою разделю.

На земле никто и никогда

Не любил, как я тебя люблю.

Буду я любить тебя всегда,

Жизнь свою с тобою разделю.

На земле никто и никогда

Не любил, как я тебя люблю.

Знову чекаю приходу твого,

А годинник, начебто, не йде.

Довше немає на світі нічого

Цих хвилин, що тривали.

Приспів:

Я любитиму тебе завжди,

Життя своє з тобою поділю.

На землі ніхто і ніколи.

Не любив, як я тебе люблю.

Я любитиму тебе завжди,

Життя своє з тобою поділю.

На землі ніхто і ніколи.

Не любив, як я тебе люблю.

Тільки доторкнуся до твоєї руки,

Наші уповільнюються кроки.

Не буває ніжності ніжнішої,

Чим дотик руки.

Приспів:

Я любитиму тебе завжди,

Життя своє з тобою поділю.

На землі ніхто і ніколи.

Не любив, як я тебе люблю.

Програш

Що за радість, немає її сильніше,

Чим із тобою зустрітися знову.

Що за сум і немає її|сумний,

Чим тебе додому проводжати.

Приспів:

Я любитиму тебе завжди,

Життя своє з тобою поділю.

На землі ніхто і ніколи.

Не любив, як я тебе люблю.

Я любитиму тебе завжди,

Життя своє з тобою поділю.

На землі ніхто і ніколи.

Не любив, як я тебе люблю.