Осенняя роса - Александр Серов

Осенняя роса на листьях пожелтевших.

Осталась далека та первая весна.

Но я люблю тебя, люблю сильней, чем прежде.

И также как тогда кружится голова.

Припев:

И нисколько мы с тобой не постарели,

Только головы немного побелели.

Откружат и отпоют свое метели.

Снова будет, будет снова звон капели.

В глазах твоих родных заметная усталость,

А на висках твоих осенняя роса,

Но ты не верь тому, что к нам подкралась старость.

Поверь, что в жизни есть такая полоса.

Припев:

И нисколько мы с тобой не постарели,

Только головы немного побелели.

Откружат и отпоют свое метели.

Снова будет, будет снова звон капели.

Ненастье и беду с тобой мы разделили,

Делили пополам и радость и печаль.

И даже седину с тобой мы разделили.

Да что там седина!

Пускай блестит, не жаль!

Припев:

И нисколько мы с тобой не постарели,

Только головы немного побелели.

Откружат и отпоют свое метели.

Снова будет, будет снова звон капели.

Откружат и отпоют свое метели.

Будет снова, снова будет звон капели.

Осіння роса на листі пожовклих.

Залишилася далека та перша весна.

Але я люблю тебе, люблю сильніше, ніж раніше.

І також як тоді паморочиться голова.

Приспів:

І ніскільки ми з тобою не постаріли,

Тільки голови трохи побіліли.

Оточать і відспівають свої хуртовини.

Знову буде, буде знову брязкіт краплі.

В очах твоїх рідних помітна втома,

А на скронях твоїх осіння роса,

Але ти не вір тому, що до нас підкралася старість.

Повір, що в житті є така смуга.

Приспів:

І ніскільки ми з тобою не постаріли,

Тільки голови трохи побіліли.

Оточать і відспівають свої хуртовини.

Знову буде, буде знову брязкіт краплі.

Негода і біду з тобою ми розділили,

Ділили навпіл і радість і сум.

І навіть сивину з тобою ми розділили.

Так що там сивина!

Нехай блищить, не жаль!

Приспів:

І ніскільки ми з тобою не постаріли,

Тільки голови трохи побіліли.

Оточать і відспівають свої хуртовини.

Знову буде, буде знову брязкіт краплі.

Оточать і відспівають свої хуртовини.

Буде знову, знову буде дзвін краплі.