Мария - Александр Серов

Любовь ушла, безмерна, как стихия,

Луна взошла, в душе меланхолия…

Я ей живу, когда тебя нет рядом,

На всё смотрю сентиментальным взглядом.

Припев:

Но наступает новый день,

И в сердце исчезает тень, Мария…

Я возвращаю вновь и вновь

Ту первую свою любовь, Мария…

На крыльях ветра полечу

И с новой силой закричу: «Мария!..»

Полёт любви остановить я не смогу, моя Мария…

Я пью вино, нисколько не пьянея,

Боюсь тебя, моя морская фея,

Боюсь того, что ты придёшь нежданно,

Луна взошла не поздно и не рано…

Припев:

Но наступает новый день,

И в сердце исчезает тень, Мария…

Я возвращаю вновь и вновь

Ту первую свою любовь, Мария…

На крыльях ветра полечу

И с новой силой закричу: «Мария!..»

Полёт любви остановить я не смогу, моя Мария…

Любов пішла, безмірна, як стихія,

Місяць зійшов, в душі меланхолія ...

Я живу, коли тебе немає поруч,

На все дивлюся сентиментальним поглядом.

Приспів:

Але настає новий день,

І в серці зникає тінь, Маріє…

Я повертаю знову і знову

Ту перше своє кохання, Маріє…

На крилах вітру полечу

І з новою силою закричу: «Марія!..»

Політ кохання зупинити я не зможу, моя Маріє…

Я п'ю вино, анітрохи не п'яніючи,

Боюся тебе, моя морська фея,

Боюся того, що ти прийдеш несподівано,

Місяць зійшов не пізно і не рано...

Приспів:

Але настає новий день,

І в серці зникає тінь, Маріє…

Я повертаю знову і знову

Ту перше своє кохання, Маріє…

На крилах вітру полечу

І з новою силою закричу: «Марія!..»

Політ кохання зупинити я не зможу, моя Маріє…