Здравствуй, сержант! - Александр Розенбаум

Здравствуй, сержант,

Дорогой ты мой!

Я, брат, душевно рад,

Что мы встренулись.

Помнишь, сержант, наш последний бой?

А потом мы летели домой,

Попрощавшись с локальной войной, —

В вене капельница,

Синий штапель лица,

В цвет его океан голубой…

Здравствуй, сержант!

Слава Господу,

Навзничь не падали

Наши женщины.

Горек и прян запах кос в саду…

Мы забыли, что были в аду,

По родимой стране, как в бреду.

И веселье, и грусть —

Шаромыжная Русь

На орлов поменяла звезду.

Ты завязал,

Что за базар…

Я тоже.

Старый ворчун.

Завтра к врачу?

А мы по чуть-чуть.

По пятьдесят,

Храбрый солдат,

Мы сможем!

Хоть плохо с жильём

И трудно с жульём,

Но мы проживём.

Здравствуй, сержант!

Человек-душа,

Словом хорошим дай

Перемолвиться.

Годы спешат, им не помешать,

Но стареем мы молодо, брат,

А жиреют пусть те, кто не прав.

Честь у них не в чести,

Так не мы — Бог простит,

В том ни пуха Ему, ни пера.

Ты завязал,

Что за базар…

Я тоже.

Старый ворчун.

Завтра к врачу?

А мы по чуть-чуть.

По пятьдесят,

Храбрый солдат,

Мы сможем!

Хоть плохо с жильём

И трудно с жульём,

Но мы проживём.

Здравствуй, сержант!

Хорошо-то как!

Падает снег-снежок

Нам за шиворот…

Звёзды дрожат,

Палашом закат

Разрубил небо над головой

Прямо между тобою и мной.

На исходе зимы

Снова встренулись мы,

Опалившие души войной.

Ты завязал,

Что за базар…

Я тоже.

Старый ворчун.

Завтра к врачу?

А мы по чуть-чуть.

По пятьдесят,

Храбрый солдат,

Мы сможем!

Хоть плохо с жильём,

И трудно с жульём,

Но мы проживём.

Здравствуй, сержант,

Дорогий ти мій!

Я, брат, душевно радий,

Що ми зустрілися.

Пам'ятаєш, сержанте, наш останній бій?

А потім ми летіли додому,

Попрощавшись із локальною війною, —

У Вені крапельниця,

Синій штапель обличчя,

У колір його океан блакитний…

Доброго дня, сержант!

Слава Господу,

Навзнак не падали

Наші жінки.

Гіркий і пряний запах кіс в саду…

Ми забули, що були в пекло,

По рідній країні, як у маренні.

І веселість, і сум|

Шаромижна Русь

На орлов поміняла зірку.

Ти зав'язав,

Що за базар…

Я теж.

Старий буркун.

Завтра до лікаря?

А ми потроху.

По п'ятдесят,

Хоробрий солдат,

Ми зможемо!

Хоч погано з житлом

І трудно з шахраєм,

Але ми проживемо.

Доброго дня, сержант!

Людина-душа,

Словом добрим дай

Перемовитись.

Роки поспішають, їм не завадити,

Але старіємо ми молодо, брате,

А жиріють нехай ті, хто не має рацію.

Честь у них не в честі,

Так не ми — Бог простить,

У тому ні пуху Йому, ні пера.

Ти зав'язав,

Що за базар…

Я теж.

Старий буркун.

Завтра до лікаря?

А ми потроху.

По п'ятдесят,

Хоробрий солдат,

Ми зможемо!

Хоч погано з житлом

І трудно з шахраєм,

Але ми проживемо.

Доброго дня, сержант!

Добре як!

Падає сніг-сніжок

Нам за комір…

Зірки тремтять,

Палашем захід сонця

Розрубав небо над головою

Прямо між тобою та мною.

На виході зими

Знов зустрілися ми,

Опалили душі війною.

Ти зав'язав,

Що за базар…

Я теж.

Старий буркун.

Завтра до лікаря?

А ми потроху.

По п'ятдесят,

Хоробрий солдат,

Ми зможемо!

Хоч погано з житлом,

І трудно з шахраєм,

Але ми проживемо.