Ярмарка - Александр Розенбаум

Позабуду грусть, печаль, тоску,

Да поеду я на ярмарку,

На веселую да полную чудес,

Поскачу через горы, через лес

На веселую на ярмарку чудес.

Трубачи — носы орехами,

Скрипачи давно уехали,

Дуют в щеки, веселят толпу,

Люд честной, разодетый в прах и пух,

У пустых ларьков гоняет мух.

Ай-да фокусник!

А ловко как

Он полтину превратил в пятак.

Проворонил — не ругайся, не взыщи!

Ты теперь свой полтинник не ищи,

Был да нет его — ищи-свищи.

А на площади (да как смешны!)

В силачей играют клоуны.

А народу все хмелей и хохочи,

Веруют, что и вправду силачи,

Что они и вправду силачи.

Позабуду грусть, печаль, тоску,

Да поеду я на ярмарку,

На веселую да полную чудес,

Поскачу через горы, через лес

На веселую на ярмарку чудес.

Забуду сум, сум, тугу,

Так поїду я на ярмарок,

На веселу та повну чудес,

Поскачу через гори, через ліс

На веселу на ярмарок чудес.

Трубачі - носи горіхами,

Скрипалі давно поїхали,

Дують у щоки, веселять натовп,

Народ чесний, одягнений в прах і пух,

У порожніх яток ганяє мух.

Ай-так фокусник!

А спритно як

Він полтину перетворив на п'ятак.

Проворонив - не лайся, не шукай!

Ти тепер свій полтинник не шукай,

Був так, немає його — шукай-свищі.

А на площі (так як смішні!)

У силачів грають клоуни.

А народу все хмелів і хохоти,

Вірують, що і справді силачі,

Що вони і справді силачі.

Забуду сум, сум, тугу,

Так поїду я на ярмарок,

На веселу та повну чудес,

Поскачу через гори, через ліс

На веселу на ярмарок чудес.