Ветер-конокрад - Александр Розенбаум

Далеко, там, где свет рождает день,

В двух шагах от неба ты живёшь,

Высоко, дотянуться бы рукой,

Только солнце мои струны тронет, обожжёт.

Высоко, дотянуться бы рукой,

Только солнце мои струны тронет, обожжёт…

Высоко, там, где ветер-конокрад

Гонит туч табун на север, ты живёшь.

Успокой, позабыть тебя пора,

Только ночь меня зовёт да белый дым костра.

Успокой, позабыть тебя пора,

Только ночь меня зовёт да белый дым костра.

Припев:

Зря берёзкой ты дрожала, говорила разговоры.

От кинжала до кинжала путь-дорога через ссору.

От кинжала до кинжала путь-дорога через ссору.

Ты живёшь там, где, грех мой не простив,

Золотой цыганский крест упал с груди.

На траву на сырую опустись,

Крест найди и взгляда от него не отводи.

На траву на сырую опустись,

Крест найди и взгляда от него не отводи.

Над рекой встала радуга шатром.

Там под ним степною птицей ты живёшь.

И ревут два медведя кай баро

От разлуки с названой своей сестрой.

И ревут два медведя кай баро

От разлуки с названой своей сестрой.

Припев:

Зря берёзкой ты дрожала, говорила разговоры.

От кинжала до кинжала путь-дорога через ссору.

От кинжала до кинжала путь-дорога через ссору.

Далеко там, де світло народжує день,

У двох кроках від неба ти живеш,

Високо, дотягнутися би рукою,

Тільки сонце мої струни чіпатиме, обпалить.

Високо, дотягнутися би рукою,

Тільки сонце мої струни чіпатиме, обпалить…

Високо там, де вітер-конокрад

Гонить хмар табун на Північ, ти живеш.

Заспокой, забути тебе час,

Тільки ніч мене кличе та білий дим багаття.

Заспокой, забути тебе час,

Тільки ніч мене кличе та білий дим багаття.

Приспів:

Даремно березкою ти тремтіла, говорила розмови.

Від кинджалу до кинджала шлях-дорога через сварку.

Від кинджалу до кинджала шлях-дорога через сварку.

Ти живеш там, де, гріх мій не пробачив,

Золотий циганський хрест впав із грудей.

На траву на сирую опустись,

Хрест знайди і погляду від нього не відводь.

На траву на сирую опустись,

Хрест знайди і погляду від нього не відводь.

Над річкою встала веселка наметом.

Там під ним степовим птахом ти живеш.

І ревуть два ведмеді кай баро

Від розлуки з названою своєю сестрою.

І ревуть два ведмеді кай баро

Від розлуки з названою своєю сестрою.

Приспів:

Даремно березкою ти тремтіла, говорила розмови.

Від кинджалу до кинджала шлях-дорога через сварку.

Від кинджалу до кинджала шлях-дорога через сварку.