Сусуманская лирическая - Александр Розенбаум

На Сусуман наладился этап:

С утра гудит, как улей, дом казённый.

Подтаял снег в следах медвежьих лап,

Пришла весна в усиленную зону.

Пёс-доходяга, высунув язык,

На солнце греется у старой лесопилки.

Махнул свой сахарок на полбутылки

У клуба старый, но не отменённый зэк.

Воры, что в отрицалове, смогли

Не отрицать весны в глазах у Кати.

На красную будёновскую скатерть

Подснежники Деникиным легли.

Их носит ей фиксатый одессит

(Статья сто восемь прим, пункт первый, часть вторая),

И Катя каждый вечер угорает

За стеллажами, на которых Маркс стоит.

С гражданином начальником

Мы почифирим за чайником.

Он зону правильно держал,

Из пайки зэковской не крал,

В тугу печаль вникал.

Смотрящему кожаный портмонет

Перед разлукой справила охрана.

Без Горкина как нету Микояна,

Так без лопатника вора в природе нет.

Привет тебе, заиндевелый Сусуман,

Прими, как подобает зоне, терпигорца,

Который на рассвет идёт за солнцем

По имени «тюрьма и Колыма».

С гражданином начальником

Мы почифирим за чайником.

Он зону правильно держал,

Из пайки зэковской не крал,

В тугу печаль вникал.

В стогу иголка — вольный человек.

Поёт цыган про воровское счастье.

И раскидали карты в оперчасти:

Там кум гадает, кто пойдёт в побег.

В сапог уткнулся белым ухом Бим.

Пришла весна, в натуре, значит, без обмана.

Наладился этап до Сусумана,

Где моют золото и всё, что рядом с ним.

С гражданином начальником

Мы почифирим за чайником.

Он зону правильно держал,

Из пайки зэковской не крал,

В тугу печаль вникал.

На Сусуман налагодився етап:

Зранку гуде, як вулик, будинок казенний.

Підтанув сніг у слідах ведмежих лап,

Настала весна в посилену зону.

Пес-доходяга, висунувши мову,

На сонці гріється у старої лісопилки.

Махнув свій цукор на півпляшки

У клубу старий, але не скасований зек.

Злодії, що в заперечці, змогли

Не заперечувати весни в очах у Каті.

На червону буденівську скатертину

Проліски Денікіним лягли.

Їх носить їй фіксатий одесит

(Стаття сто вісім прим, пункт перший, частина друга),

І Катя щовечора чадає

За стелажами, на яких Маркс стоїть.

З громадянином начальником

Ми почифіримо за чайником.

Він зону правильно тримав,

Із пайки зеківської не крав,

У тугу смуток вникав.

Той, хто дивиться шкіряний портмонет

Перед розлукою справила охорона.

Без Горкіна як нема Микояна,

Так без лопатника злодія в природі немає.

Привіт тобі, зайчиний Сусуман,

Прийми, як належить зоні, терпигорця,

Який на світанку йде за сонцем

За ім'ям «в'язниця і Колима».

З громадянином начальником

Ми почифіримо за чайником.

Він зону правильно тримав,

Із пайки зеківської не крав,

У тугу смуток вникав.

У стогу голка — вільна людина.

Співає циган про злодійське щастя.

І розкидали карти в операції:

Там кум ворожить, хто піде у втечу.

Чобіт уткнувся білим вухом Бім.

Настала весна, в натурі, значить, без обману.

Налагодився етап до Сусумана,

Де миють золото і все, що поруч з ним.

З громадянином начальником

Ми почифіримо за чайником.

Він зону правильно тримав,

Із пайки зеківської не крав,

У тугу смуток вникав.