Старые скамейки - Александр Розенбаум

Листья на воду упали, осень рыжую камею

Вырезает.

Где ж вы, школьные друзья?

И куда-то подевались наши старые скамейки

Из родных садово-парковых хозяйств.

И куда-то подевались все чугунные скамейки

Из родных садово-парковых хозяйств.

Ноги улиц не забыли.

Башмаки идут на ощупь

Мимо дома, пацанами жили в нём.

Красно-бело-голубые флаги по небу полощут,

Новый ветер в старом городе моём.

Красно-бело-голубые флаги по небу полощут,

Новый ветер в старом городе моём.

Нынче шторы и гардины, а когда-то занавески

Раздвигались на капроновых шнурках.

Стали мальчики седыми, дочки девочек — в невестах,

И «Весёлый Роджер» продан с молотка.

Все пути ведут на небо, а чердак ведёт на крышу,

Почему-то здесь особенно чиста

К Господу дорога, мне бы сквозь года сейчас услышать

Три аккорда ненастроенных гитар.

Ангел мой Петра и Павла распростёр над Петербургом

Свои крылья и рассвет позолотил.

И кружатся листья плавно вперемешку с дымом бурым

Труб фабричных, лета бабьего мотив.

И на головы прохожим утром солнце выливает

Дождь лучистый из последнего ведра.

Боже мой, ну, как похожи «Зайцы» питерских трамваев

На моих друзей из школьного двора.

Удивительно похожи «Зайцы» нынешних трамваев

На моих друзей из школьного двора.

Листя на воді впало, осінь руду камею

Вирізає.

Де ви, шкільні друзі?

І кудись поділися наші старі лавки

З рідних садово-паркових господарств.

І кудись поділися всі чавунні лавки

З рідних садово-паркових господарств.

Ноги вулиць не забули.

Черевики йдуть на дотик

Повз будинок, пацанами жили в ньому.

Червоно-біло-блакитні прапори по небу полощуть,

Новий вітер у старому місті моєму.

Червоно-біло-блакитні прапори по небу полощуть,

Новий вітер у старому місті моєму.

Нині штори та гардини, а колись фіранки

Розсувалися на капронових шнурках.

Стали хлопчики сивими, доньки дівчаток — у наречених,

І «Веселий Роджер» продано з молотка.

Всі шляхи ведуть на небо, а горище веде на дах,

Чомусь тут особливо чиста

До Пану дорога, мені би крізь роки зараз почути

Три акорди неналаштованих гітар.

Ангел мій Петра і Павла розпростер над Петербургом

Свої крила і світанок позолотив.

І кружається листя плавно впереміш з димом бурим

Труб фабричних, літа бабиного мотив.

І на голови перехожого ранку сонце виливає

Дощ променистий з останнього відра.

Боже мій, ну, як схожі «Зайці» пітерських трамваїв

На моїх друзів із шкільного двору.

На диво схожі «Зайці» нинішніх трамваїв

На моїх друзів із шкільного двору.