Ша, братва - Александр Розенбаум

Ша, братва, сейчас скажу вам без комплиментов.

И усвойте, фраера, суть сего момента.

Ежли кто нахально лезть будет к тёте Песе,

Будет он тогда совсем мне не интересен.

Если делать кому с вас нечего со скуки,

Чешет дурь собачая вам блатные руки,

Гадом буду, и тогда, прокляни родитель,

Я засуну их туда, в то, на чём сидите.

Тётя Беся - мама вам, ей уже полста есть.

Жеребцы, вам девочек без неё хватает.

Вам, волки позорные, вечно юбок мало.

Нас с Сэменом дама та с мусоров спасала.

А не с ней ли, корешок, долболоб фиксатый,

Отдыхали вы в допре в девятьсот двадцатом.

Дай-ка, Сеня, ему в дых, чтобы всё понял он,

А теперь стакан воды - эк его проняло.

Урки, я вам всё сказал, ну а кто не слушал,

За ненадобностью тех, я отрежу уши.

Ежли кто-нибудь из вас станет недоволен,

Не прожить ему и час, не видать и воли.

Не прожить ему и час, не видать и воли.

Не прожить ему и час, не видать и воли.

Ша, братва, зараз скажу вам без компліментів.

І зрозумійте, фраєра, суть цього моменту.

Якщо хто нахабно лізти буде до тітки Песі,

Буде він тоді мені зовсім не цікавий.

Якщо робити кому з вас нічого з нудьги,

Чухає дурість собача вам блатні руки,

Гадом буду, і тоді, прокляни батько,

Я засуну їх туди, на те, на чому сидите.

Тьотя Беся - мама вам, їй уже півста є.

Жеребці, вам дівчаток без неї вистачає.

Вам, вовки ганебні, завжди спідниць мало.

Нас із Семеном дама та зі сміття рятувала.

А чи не з нею, корінець, долболоб фіксатий,

Відпочивали ви в допрі в дев'ятсот двадцятому.

Дай-но, Сеня, йому в дихання, щоб усе зрозумів він,

А тепер склянку води - так його пройняло.

Урки, я вам все сказав, а хто не слухав,

Через непотрібність тих, я відріжу вуха.

Якщо хтось із вас стане незадоволений,

Не прожити йому й годину, не бачити й волі.

Не прожити йому й годину, не бачити й волі.

Не прожити йому й годину, не бачити й волі.