Непогода - Александр Розенбаум

Непогода, и деревня пахнет дымом,

Затрещали в печках мшистые дрова.

На свидании недалече от Надыма

Лось лосиху жарко в губы целовал.

На свидании недалече от Надыма

Лось лосиху жарко в губы целовал.

Так и я вот.

Завтра дальняя дорога

По пригоркам, мимо дома дома твоего,

Псы залают у подгнившего порога,

Дождь — он горький, если выплакать его.

Припев:

Но если мы ещё люди,

И если мы ещё любим,

Значит, нам с тобой так надо

Несколько счастливых дней,

Чтоб мы потом могли с тобой на дне дышать.

Чтоб мы потом могли с тобой на дне дышать.

Раз обманешь, кто потом тебе поверит?

Друг за другом, яко посуху, бредём.

Мы, наверно, разойдёмся без истерик,

Просто в кухне свет погасим над столом.

Мы, наверно, разойдёмся без истерик,

Просто в кухне свет погасим над столом.

Припев:

Но если мы ещё чуть-чуть негаданны,

И если ничего из благ земных не надо нам,

Значит, надо просто быть самим собой, мой милый друг,

И не быть должным никому.

Ведь не наденет на себя хомут душа.

Не наденет на себя хомут душа.

Непогода.

От неё куда нам деться?

Только птицам оставлять под силу дом.

Улетели гуси-лебеди из детства,

Опустело белых аистов гнездо.

Улетели гуси-лебеди из детства,

Опустело белых аистов гнездо.

Негода, і села пахне димом,

Затріщали в печках мшисті дрова.

На побаченні недалеко від Надима

Лось лосиху жарко в губи цілував.

На побаченні недалеко від Надима

Лось лосиху жарко в губи цілував.

Так і я ось.

Завтра далека дорога

По горбках, повз будинок твого будинку,

Пси загавкають у підгнилого порога,

Дощ — він гіркий, якщо виплакати його.

Приспів:

Але якщо ми ще люди,

І якщо ми ще любимо,

Значить, нам з тобою так треба

Декілька щасливих днів,

Щоб ми потім могли з тобою на дні дихати.

Щоб ми потім могли з тобою на дні дихати.

Якщо обдуриш, хто потім тобі повірить?

Друг за другом, як посуху, маримо.

Ми, мабуть, розійдемося без істерик,

Просто в кухні світло погасимо над столом.

Ми, мабуть, розійдемося без істерик,

Просто в кухні світло погасимо над столом.

Приспів:

Але якщо ми ще трохи негадані,

І якщо нічого з добрих земних не треба нам,

Значить, треба просто бути самим собою, мій любий друже,

І не бути належним нікому.

Адже не надягне на себе хомут душа.

Не надягне на себе хомут душа.

Негода.

Від неї куди нам подітися?

Тільки птахам залишати під силу будинок.

Полетіли гуси-лебеді з дитинства,

Спустіло білих лелек гніздо.

Полетіли гуси-лебеді з дитинства,

Спустіло білих лелек гніздо.