Не забыть мне, Зина, флот - Александр Розенбаум

Сегодня вечер обещает быть потешным,

Душа горит, как канонерка в Чемульпо.

Давай-ка, Зина, мне графинчик запотевший,

К нему спроворь два расстегая с омульком.

Сегодня, Зина, у меня «Прощание Славянки»,

До свадьбы оловянной я не дожил всего три дня,

Я не дожил всего три дня.

Ты, Зинаида, расстарайся, не обижу,

Пожар такой, что даже пивом не залить.

Она хотела жить во вражеском Париже,

А я любил ходить рыбалить на залив.

На эту чёрную стерню задраена дорожка,

И другана Серёжку я на её серёжки в жизни не сменю,

Я на её серёжки в жизни не сменю.

Припев:

Снятся мне который год тральщики да сейнеры,

Не забыть мне, Зина, Флот Северный!

А то вздымает ввысь волна, то в пучину падаю,

Но не станет старшина, Зина, п*длою!

Не получилось, всё бывает в этой жизни,

Она по минусу кладёт на каждый плюс,

Мой минус только в том, что я мужик двужильный,

Я даже «первого отдела» не боюсь.

И слабины в узле морском не дать страстям животным,

Пусть без меня живёт там она одна под католическим крестом,

Она одна под католическим крестом.

Припев:

Снятся мне который год тральщики да сейнеры,

Не продам я, Зина, Флот Северный,

Не продам я, Зина, Флот Северный!

Нас никогда, родное сердце, не жалели,

Привыкли все за одного, один за всех.

Душа горит, и мне дышать всё тяжелее,

Давай скорее, Зин, туши грудной отсек!

Сегодня праздник у меня — «Прощание Славянки»,

До свадьбы оловянной я не дожил всего три дня,

Я не дожил всего три дня.

Припев:

Снятся мне который год тральщики да сейнеры,

Не забыть мне, Зина, Флот Северный!

А то уносит ввысь волна, а то в пучину падаю,

Но не станет старшина, Зина, п*длою!

Нет!

Не будет старшина, Зина, п*длою!

Сьогодні вечір обіцяє бути потішним,

Душа горить, як канонерка в Чемульпо.

Давай-но, Зіна, мені графінчик запітнілий,

До нього справ два розстібки з м'язом.

Сьогодні, Зіна, у мене «Прощання Слов'янки»,

До весілля олов'яного я не дожив всього три дні,

Я не дожив всього три дні.

Ти, Зінаїдо, розстарайся, не ображаю,

Пожежа така, що навіть пивом не залити.

Вона хотіла жити у ворожому Парижі,

А я любив ходити рибалити на затоку.

На цю чорну стерню задерта доріжка,

І другана Серьожку я на її сережки в життя не зміню,

Я на її сережки в житті не зміню.

Приспів:

Зняться мені котрий рік тральщики та сейнери,

Не забути мені, Зіна, Флот Північний!

А то знімає вгору хвиля, то в вир падаю,

Але не стане старшина, Зіна, підлою!

Не вийшло, все буває в цьому житті,

Вона з мінусу кладе на кожний плюс,

Мій мінус тільки в тому, що я мужик двожильний,

Я навіть «першого відділу» не боюся.

І слабини в вузлі морському не дати пристрастям тваринам,

Нехай без мене живе там вона одна під католицьким хрестом,

Вона одна під католицьким хрестом.

Приспів:

Зняться мені котрий рік тральщики та сейнери,

Не продам я, Зіна, Флот Північний,

Не продам я, Зіна, Флот Північний!

Нас ніколи, рідне серце, не шкодували,

Звикли всі за одного, один за всіх.

Душа горить, і мені дихати все важче,

Давай швидше, Зіне, туші грудний відсік!

Сьогодні свято у мені — «Прощання Слов'янки»,

До весілля олов'яного я не дожив всього три дні,

Я не дожив всього три дні.

Приспів:

Зняться мені котрий рік тральщики та сейнери,

Не забути мені, Зіна, Флот Північний!

А то забирає вгору хвиля, а то в вир падаю,

Але не стане старшина, Зіна, підлою!

Ні!

Не буде старшина, Зіна, підлою!