Нарисуйте мне дом - Александр Розенбаум

Нарисуйте мне дом, да такой, чтобы в масть!

В масть козырную, лучше бы в бубну

В доме том укажите место, где бы упасть,

Чтоб уснуть и не слышать зов глашатаев трубный

Нарисуйте мне дом, да такой, чтобы жил,

Да такой, чтобы жить не мешали

Где, устав от боев, снова силы б копил,

И в котором никто никогда бы меня не ужалил

Я бы сам, я бы сам,

Да боюсь, не сумею,

Не найти мне никак эти полутона

По дремучим лесам

Все скачу, все скачу на коне я,

И в холодном поту

Через день просыпаюсь от сна

Нарисуйте очаг, хоть на грубом холсте,

На кирпичной стене, только чтобы тянуло,

Нарисуйте же так, чтоб кулак захрустел,

И с холодных ресниц теплым домом однажды подуло

Я бы сам, я бы сам —

Нету красок заветных,

Знаю лишь только две, их сжимаю рукой

То бела полоса,

То черна беспросветно,

Рассинить бы Да нет у меня акварели такой

Нарисуйте меня, да такого, чтоб в крик,

Чтобы мама моя не боялась за сына

Нарисуйте меня журавлем лишь на миг,

Я хочу посмотреть на людей с высоты журавлиного клина

Я бы сам, я бы сам,

Да ломаются кисти,

Только грифу дано пальцев вытерпеть бунт

И летят, и летят, и летят в небеса,

В облака поднимаются листья

Этих нот, горьких нот,

Облетевших с разорванных струн

Намалюйте мені дім, та такий, щоб в мість!

В мість козирну, краще б у бубну

У тому будинку вкажіть місце, де впасти,

Щоб заснути і не чути поклик глашатаїв трубний

Намалюйте мені будинок, так, щоб жив,

Так, такий, щоб жити не заважали

Де, втомившись від боїв, знову сили б копив,

І в кому ніхто ніколи би мене не жалив

Я би сам, я би сам,

Так, боюся, не зумію,

Не знайти мені ніяких півтонів

По дрімучих лісах

Все скачу, все скачу на коні я,

І в холодному поті

Через день прокидаюся від сну

Намалюйте вогнище, хоч на грубому полотні,

На цегляній стіні, аби тягнуло,

Намалюйте так, щоб кулак захрумтів,

І з холодних вій теплим будинком одного разу подуло

Я би сам, я би сам —

Нема фарб заповітних,

Знаю лише дві, їх стискаю рукою

То біла смуга,

То чорна безпросвітно,

Розсинити би Так немає у мене акварелі такий

Намалюйте мене, так такого, щоб у крик,

Щоб мама моя не боялася за сина

Намалюйте мене журавлем лише на мить,

Я хочу подивитися на людей з висоти журавлиного клина

Я би сам, я би сам,

Так ламаються кисті,

Тільки грифу дано пальців терпіти бунт

І летять, і летять, і летять у небеса,

В хмари піднімається листя

Цих нот, гірких нот,

Облетіли з розірваних струн