На улице Гороховой - Александр Розенбаум

На улице Гороховой ажиотаж,

Урицкий все Чека вооружает,

Всё потому, что в Питер в свой гастрольный вояж

С Одессы-мамы урки приезжают.

А было это лето, 18-й год…

Убили Мишу в Питере с нагана.

На сходке порешили отомстить за него

Ребята загорелые с Лимана.

Майданщик, молдаван и толстая Кармэн,

Что первая барыга на Привозе,

14 мокрушников с собой взял Семен,

Горячий был народ на паровозе.

Уже, чух-чух, пары, кондуктор дал свисток,

Прощальный поцелуй — стакан горилки.

С Одессы-мамы дунул вей-ветерок,

До самой петроградской пересылки.

И всю дорогу щеки помидором надув,

Шмонали фараонщики по крышам,

Шестерок Сема сбросил под откос на ходу

И в тамбур покурить устало вышел.

А там стояла «жучка"двадцати пяти лет

И слабо отбивалась от кого-то,

Дешевый фраер в кепке мял на ней туалет,

И Сема чуть прибавил оборотов.

— Я вижу вас на рейде возле женщины, граф,

Стояли вы как флагман под парами,

Советую на задний ход крутить телеграф,

Чтоб не было эксцессов между нами.

Чуть спортив воздух, фраер как иллюзионист,

Под стук колес моментом испарился.

Спасенная дрожала как осиновый лист,

И Сеня с чувством долга испарился.

И вот на горизонте царскосельский вокзал,

Встречает урков с мясом пирожками.

Семен такую речь задвинул, что зарыдал

Весь паровоз горючими слезами.

Чуть стиснув зубы, на перон вразвалку сошла,

Как на берег красавица-Одесса,

Блеснула в Петроград ее морская душа

И вздрогнули от страха райсобесы.

На Невском у Пассажа, там, где деньги рекой,

К ним на фаэтоне двое подкатили,

Но толстая Кармен достала первой свой «кольт»

И над столами в морге свет включили.

Но толстая Кармен достала первой свой «кольт»

И над столами в морге свет включили.

На вулиці Гороховий ажіотаж,

Урицький все Чека озброює,

Все тому, що в Пітер в свій гастрольний вояж

З Одеси-мами урки приїжджають.

А було це літо, 18-й рік...

Убили Мишу в Пітері з нагана.

На сходці вирішили помститися за нього

Хлопці засмаглі з Лиману.

Майданник, молдаван і товста Кармен,

Що перша барига на Привозі,

14 мокрушників із собою взяв Семен,

Гарячий був народ на паровозі.

Вже, чух-чух, пари, кондуктор дав свисток,

Прощальний поцілунок - склянка горілки.

З Одеси-мами дунув вей-вітерець,

До самої петроградської пересилки.

І всю дорогу щоки помідором надувши,

Шмоналі фараонщики по дахам,

Шісток Сема скинув під укіс на ходу

І тамбур покурити втомлено вийшов.

А там стояла «жучка» двадцяти п'яти років

І слабко відбивалася від когось,

Дешевий фраєр у кепці м'яв на ній туалет,

І Сема трохи додав обертів.

—Я бачу вас на рейді біля жінки, граф,

Стояли ви як флагман під парами,

Раджу на задній хід крутити телеграф,

Щоб не було ексцесів між нами.

Трохи спортив повітря, фраєр як ілюзіоніст,

Під стукіт коліс моментом випарувався.

Врятована тремтіла як осиновий лист,

І Сеня із почуттям обов'язку випарувався.

І ось на горизонті царськосельский вокзал,

Зустрічає урків з м'ясом пиріжками.

Семен таку промову засунув, що заридав

Весь паровоз горючими сльозами.

Ледве стиснувши зуби, на перон перевалку зійшла,

Як на берег красуня-Одеса,

Блиснула в Петроград її морська душа

І здригнулися від страху райсобеси.

На Невському у Пасажу, там, де гроші річкою,

До них на фаетоні двоє підкотили,

Але товста Кармен дістала першою свій «кольт»

І над столами в морзі світло включили.

Але товста Кармен дістала першою свій «кольт»

І над столами в морзі світло включили.