На Дону, на Доне - Александр Розенбаум

На Дону, на Доне гулевали кони,

И костров огонь им согревал бока.

Звёзд на небе россыпь, а я с гнедою сросся,

Стремена по росту, да, не жмёт лука.

Звёзд на небе россыпь, а я с гнедою сросся,

Стремена по росту, да, не жмёт лука.

На Дону, на Доне степь в полыни тонет,

Ветер тучи гонит, тучи-облака.

Вольная казачка по-над речкой плачет,

Видно, не иначе, любит казака.

Припев:

Тихие слёзы Тихому Дону, доля казачья, служба лихая.

Воды донские стали б солёны, если б на месте век постояли.

Тихие слёзы Тихому Дону, долго не видеть матери сына.

Как ни крепиться батьке седому, слёзы тихонько сползут на щетину.

На Дону, на Доне, как цветок в бутоне,

Девица в полоне красоты своей.

Счастью б распуститься, лепесткам раскрыться,

Да одной не спится в лихолетье дней.

Припев:

Тихие слёзы Тихому Дону, доля казачья, служба лихая.

Воды донские стали б солёны, если б на месте век постояли.

Тихие слёзы Тихому Дону, долго не видеть матери сына.

Как ни крепиться батьке седому, слёзы тихонько сползут на щетину.

На Дону, на Доне гулевали кони,

И костров огонь им согревал бока.

Звёзд на небе россыпь, а я с гнедою сросся,

Стремена по росту, да, не жмёт лука.

Звёзд на небе россыпь, а я с гнедою сросся,

Стремена по росту, да, не жмёт лука.

На Дону, на Доні гуляли коні,

І вогнищ вогонь ним зігрівав боки.

Зірок на небі розсип, а я з гнедою зрісся,

Стремена за зростанням, так, не тисне цибулі.

Зірок на небі розсип, а я з гнедою зрісся,

Стремена за зростанням, так, не тисне цибулі.

На Дону, на Доні степ у полині тоне,

Вітер хмари жене, хмари-хмари.

Вільна козачка над річкою плаче,

Мабуть, не інакше любить козака.

Приспів:

Тихі сльози Тихому Дону, частка козача, служба лиха.

Води донські стали б солоні, якщо б на місці століття постояли.

Тихі сльози Тихому Дону, довго не бачити матері сина.

Як не кріпитися батькові сивому, сльози тихенько сповзуть на щетину.

На Дону, на Доні, як квітка в бутоні,

Дівчина в полоні краси своєї.

Щастю б розпуститися, пелюсткам розкритися,

Так одної не спиться в лихоліття днів.

Приспів:

Тихі сльози Тихому Дону, частка козача, служба лиха.

Води донські стали б солоні, якщо б на місці століття постояли.

Тихі сльози Тихому Дону, довго не бачити матері сина.

Як не кріпитися батькові сивому, сльози тихенько сповзуть на щетину.

На Дону, на Доні гуляли коні,

І вогнищ вогонь ним зігрівав боки.

Зірок на небі розсип, а я з гнедою зрісся,

Стремена за зростанням, так, не тисне цибулі.

Зірок на небі розсип, а я з гнедою зрісся,

Стремена за зростанням, так, не тисне цибулі.