Мой школьный друг - Александр Розенбаум

Стены ветшают, люди стареют, время уходит,

И с каждым годом нас всё меньше в игральной колоде.

Очень некстати боги недавно скинули карту,

Он королём был.

За одной с ним сидели мы партой…

Взрослые дети.

Мы, к сожалению, виделись редко,

Передавая, как обычно, друг другу приветы.

Но знаю точно, каждый из нас листопадом осенним

Вдруг превращался в пацана на большой перемене.

Припев:

«Rolling Stones», и гитары по углам, и рояль, разделённый пополам,

И портвейн, и соседский в стену стук — всё это друг, мой лучший друг.

Всё это друг, мой лучший друг.

Вроде недавно.

Сколько нас было?

А сколько осталось?

Всё проходяще.

Пятьдесят — это много и мало.

Пух тополиный так же летает над школьной купелью…

Что-то смогли мы, да, вот многого, брат, не успели.

Припев:

«Rolling Stones», и гитары по углам, и рояль, разделённый пополам,

И портвейн, и соседский в стену стук — всё это друг, мой лучший друг.

Всё это друг, мой лучший друг.

Двери балконов в солнечный город распахнуты настежь,

Невозвратимы эти дни беспробудного счастья.

Дети гуляют.

Девушки ходят с парнями в обнимку.

А мы с Володей обнимаемся на фотоснимке.

Дети гуляют.

Девушки ходят с парнями в обнимку.

А мы с Володей обнимаемся на фотоснимке.

Всё это друг, мой лучший друг, всё это друг, мой школьный друг…

Стіни занепадають, люди старіють, час минає,

І з кожним роком нас все менше в гральній колоді.

Дуже недоречно боги нещодавно скинули карту,

Він королем був.

За однією з ним сиділи ми партою ...

Дорослі діти.

Ми, на жаль, бачилися рідко,

Передаючи, як завжди, один одному привіти.

Але знаю точно, кожен з нас листопадом осіннім

Раптом перетворювався на пацана на великій перерві.

Приспів:

«Rolling Stones», і гітари по кутах, і рояль, розділений навпіл,

І портвейн, і сусідський у стіну стукіт — все це друг, мій найкращий друг.

Все це друг, мій найкращий друг.

Ніби недавно.

Скільки нас було?

А скільки залишилося?

Все проходить.

П'ятдесят - це багато і мало.

Пух тополиний також літає над шкільною купеллю…

Щось змогли ми, так, ось багато чого, брате, не встигли.

Приспів:

«Rolling Stones», і гітари по кутах, і рояль, розділений навпіл,

І портвейн, і сусідський у стіну стукіт — все це друг, мій найкращий друг.

Все це друг, мій найкращий друг.

Двері балконів у сонячне місто відчинені навстіж,

Незворотні ці дні безпробудного щастя.

Діти гуляють.

Дівчата ходять з хлопцями в обіймку.

А ми з Володій обіймаємось на фотознімку.

Діти гуляють.

Дівчата ходять з хлопцями в обіймку.

А ми з Володій обіймаємось на фотознімку.

Все це друг, мій найкращий друг, все це друг, мій шкільний друг.