Мои руки - балтийский завод - Александр Розенбаум

Мои руки — Балтийский завод,

Мое сердце — Дворцовая площадь.

В моих жилах струится ева.

Грудь жжет Марсова поля огонь.

Петербургский не женится князь

На московской купеческой дочке.

Ленинград, Ленинград,

Никогда не расстанусь с тобой.

Город Пушкина, город Петра,

От тебя без ума заграница.

Ты открыт всем на свете ветрам,

Стрелкой гордо подставил им грудь.

Город Пушкина, город Петра,

Для меня ты остался столицей,

Хоть Москву, хоть Москву

Не в чем мне упрекнуть.

Белые ночи…

Каждый дом — отголосок седой старины.

Белые ночи…

И сравненья с Венецией нам не нужны!

На фонарях ленинградской весны

Белые ночи.

Я свой город дворами пройду

От Московской заставы до Мойки,

На Васильевском ночь пережду —

Там, у Гавани, друг мой живет.

Там на всех языках корабли

Пересвистывают беспокойно.

Ленинград, Ленинград

Белой чайкой над морем плывет.

Мої руки — Балтійський завод,

Моє серце - Палацова площа.

У моїх жилах струмує ява.

Груди палить Марсове поле вогонь.

Петербурзький не жениться князь

На московській купецькій доньці.

Ленінград, Ленінград,

Ніколи не розлучуся з тобою.

Місто Пушкіна, місто Петра,

Від тебе божевільно закордон.

Ти відкритий усім на світі вітрам,

Стрілкою гордо підставив їм груди.

Місто Пушкіна, місто Петра,

Для мене ти залишився столицею,

Хоч Москву, хоч Москву

Не чим мені дорікнути.

Білі ночі…

Кожен будинок— відлуння сивої старовини.

Білі ночі…

І порівняння з Венецією нам не потрібні!

На ліхтарях ленінградської весни

Білі ночі.

Я своє місто дворами пройду

Від Московської застави до Мийки,

На Васильєвському ніч пережду —

Там, у Гавані, друг мій живе.

Там усіма мовами кораблі

Пересвистують неспокійно.

Ленінград, Ленінград

Біла чайка над морем пливе.