Мы с ним росли в одном дворе - Александр Розенбаум

Мы с ним росли в одном дворе и я открою вам секрет:

У нас с Сэменом папа был один, ни он, ни я его не знал,

По детям папа не скучал, держал галантерейный магазин.

Известно, детям без отцов так не хватает леденцов,

И мама — вечно пьяная домой, и вот в семнадцатом году

Сэмен в горячечном бреду поклялся папане сделать «Боже ж мой».

За двадцать пять «лимонов» он купил подержанный «вессон»

И в магазин зашёл, как джентельмен.

Снял шляпу, в розыск позвонил и пол-обоймы разрядил

Папане в пузо, точно в манекен.

Они приехали тотчас и били Сёму сгоряча,

За это он их люто невзлюбил.

Едва завидев «легаша», кричал себе Сэменчик: «Ша!

Ты помнишь всё, ты их приговорил!»

Шикарно жить Сэмен любил и он с любою властью был

В принципиальных разногласиях.

За Николашкой он сидел, Керенский дал ему расстрел,

Совдепы им Кресты украсили.

Но он нигде не «кочумал», он жить любил, он риск искал,

И он себя, конечно, не сберёг.

Две пули в голову ему во время шухера в Крыму

Влепил голубоглазый паренёк.

В руке холодной нож сжимал, дождь кудри тёмные трепал,

А он лежал и в сумерки глядел…

Прошло неполных тридцать лет с тех пор, как к Настеньке в буфет

Зашёл король галант и прочих дел.

Прошло неполных тридцать лет с тех пор, как к Настеньке в буфет

Зашёл король галант и прочих дел…

Ми з ним росли в одному дворі і відкрию вам секрет:

У нас з Семеном тато був один, ні він, ні його не знав,

За дітьми тато не сумував, тримав галантерейну крамницю.

Відомо, дітям без батьків так бракує льодяників,

І мама — вічно п'яна додому, і ось у сімнадцятому році

Семен у гарячковому маренні заприсягся татові зробити «Боже ж мій».

За двадцять п'ять «лимонів» він купив уживаний «вессон»

І в магазин зайшов, як джентельмен.

Зняв капелюх, у розшук зателефонував і пів-обойми розрядив

Папані в пузо, точно в манекен.

Вони приїхали одразу і били Сему з гарячого,

За це він їх люто не злюбив.

Щойно побачивши «легаша», кричав собі Семенчик: «Ша!

Ти пам'ятаєш все, ти їх засудив!

Шикарно жити Семен любив і він з будь-якою владою був

У принципових розбіжностях.

За Миколошкою він сидів, Керенський дав йому розстріл,

Совдепи їм Хрести прикрасили.

Але він ніде не «кочумал», він жити любив, він ризик шукав,

І він, звичайно, не зберіг.

Дві кулі в голову йому під час шухера в Криму

Вліпив блакитноокий хлопчина.

У руці холодний ніж стискав, дощ кучері темні тріпав,

А він лежав і в сутінках дивився...

Минуло неповних тридцять років з того часу, як до Настеньки в буфет

Зайшов король галант та інших справ.

Минуло неповних тридцять років з того часу, як до Настеньки в буфет

Зайшов король галант та інших справ…