Нижче наведено текст пісні Маруся завязала , виконавця - Александр Розенбаум з перекладом
Оригінальний текст із перекладом
Александр Розенбаум
— Алло, алло, давай в налёт!
Банд-элемент собрал свой слёт.
Менты, гоните быстро «воронки»!
Алло, алло, ну кто-нибудь!
Я выхожу на честный путь.
Ответьте, Уголовка, мужики!
Я подписку о невыезде дала,
Делала всё то, что раньше не могла:
Я отстирывала кровь, позабыла про любовь
И на хате их с пельменями ждала.
Не хочу я подыхать за бандитскую кровать,
Я шалавой не была, да и не быть.
За домашнюю лапшу «Бланши» каждый день ношу.
С чистой совестью хочу их заложить.
Когда дрова колол сосед, я каждый раз просила: — Дед,
Оставь хоть кубометр орлам моим.
Они придут, попьют, пожрут, платок, как кость, в лицо швырнут,
Потом заснут, тряпьё в зобу стоит.
Даже псы за миску руки лижут нам.
Далеко ли, близко мужняя жена.
А я ребёночка хочу, чтоб прижался он к плечу,
Пусть блатного, но отца — другим хана.
Эй, легавый!
Плохо слышно, в трубку дунь!
Дом восьмой, пиши, в Апраксином ряду.
Но смотри, не фраернись, там волын, пойди пригнись,
Это всё ты, «мусорок», имей ввиду.
Эх, Маруся, видать, своё ты отжила,
А в Сочи так и не была, Маруся!
Эх, Маруся, любовь — копейка, жизнь — грош.
Идёшь прямёхонько на нож, Маруся!
Ну всё, прощай, мой «мусорок», сплела я шёлковый венок,
Не жить мне после этого всего.
Ревмя ревёт по ним тюрьма, но как в романе у Дюма:
«Один — за всех и все — за одного».
Воровайка знает лишь один закон:
Заложила — значит, ставь себя на кон.
Жизнь красивая была, только что-то очень зла,
А разборки с фраерами — что за понт?
Не хочу я подыхать за бандитскую кровать,
Я шалавой не была, да и не быть.
А раз так — прости-прощай, ты, служивый, обещай
На могилку иногда ко мне ходить.
Эх, Маруся!
Видать, не ловишь ты мышей,
Зазря сдала ты корешей, Маруся!
Эх, Маруся!
Своё оттянем — разорвём.
Зачем связалась с «мусорком», Маруся?
Эх, Маруся!
А Коля так тебя любил,
Не ел, не пил — тебе копил, Маруся!
Эх, Маруся!
Не впадлу срок ему висеть,
Гнилая вышла карусель, Маруся!
Эх, Маруся!
Господь — не фраер, Бог — не лох.
Зачем тебя так повело, Маруся?
Эх, Маруся!
Волчара дохнет — не дрожит.
Но как теперь нам дальше жить, Маруся?
— Алло, алло, давай у наліт!
Банд-елемент зібрав свій зліт.
Менти, женіть швидко «воронки»!
Алло, алло, ну хто-небудь!
Я виходжу на чесний шлях.
Дайте відповідь, Уголовка, мужики!
Я підписку про невиїзд дала,
Робила все те, що раніше не могла:
Я відстирала кров, забула про кохання
І на хаті їх з пельменями чекала.
Не хочу я подихати за бандитське ліжко,
Я шалавою не була, та і не бути.
За домашню локшину «Бланші» щодня ношу.
З чистою совістю хочу їх закласти.
Коли дрова колов сусід, я щоразу просила: — Діду,
Облиш хоч кубометр орлам моїм.
Вони прийдуть, поп'ють, пожеруть, хустку, як кістку, в обличчя шпурнуть,
Потім заснуть, ганчір'я в зобу стоїть.
Навіть пси за миску руки лижуть нам.
Далеко, близько мужня дружина.
А я дитина хочу, щоб притулився він до плеча,
Нехай блатного, але батька — іншим хана.
Гей, легавий!
Погано чути, в трубку дунь!
Будинок восьмий, пиши, в Апраксином ряду.
Але дивися, не фраернись, там волин, піди пригнись,
Це все ти, «сміття», май на увазі.
Ех, Марусю, мабуть, своє ти віджила,
А в Сочі так і не була, Марусю!
Ех, Марусю, кохання — копійка, життя — гріш.
Ідеш прямісінько на ніж, Марусю!
Ну все, прощай, моє «сміття», сплела я шовковий вінок,
Не жити мені після цього всього.
Ревмя реве за ними в'язниця, але як у романі у Дюма:
«Один — за всіх і все — за одного».
Воровайка знає лише один закон:
Заклала — значить, став себе на кін.
Життя гарне було, тільки щось дуже зле,
А розбірки з фраєрами — що за понт?
Не хочу я подихати за бандитське ліжко,
Я шалавою не була, та і не бути.
А раз так — пробач, ти, служивий, обіцяй
На могилку іноді до мене ходити.
Ех, Марусю!
Видно, не ловиш ти, мишей,
Зоря здала ти корешків, Марусю!
Ех, Марусю!
Своє відтягнемо - розірвемо.
Навіщо зв'язалася з «сміттям», Марусю?
Ех, Марусю!
А Коля так тебе любив,
Не їв, не пил — тобі копив, Марусю!
Ех, Марусю!
Не впадлу термін йому висіти,
Гнила вийшла карусель, Марусю!
Ех, Марусю!
Господь—не фраєр, Бог—не лох.
Навіщо тебе так повело, Марусю?
Ех, Марусю!
Вовчара дихне - не тремтить.
Але як тепер нам далі жити, Марусю?
Пісень різними мовами
Якісні переклади всіма мовами
Знаходьте потрібні тексти за секунди