Казачья - Александр Розенбаум

Под зарю вечернюю солнце к речке клонит, всё, что было — не было, знали наперёд.

Только пуля казака во степи догонит, только пуля казака с коня собьёт.

Только пуля казака во степи догонит, только пуля казака с коня собьёт.

Из сосны, берёзы ли саван мой соструган, не к добру закатная эта тишина.

Только шашка казаку во степи подруга, только шашка казаку в степи жена.

Только шашка казаку во степи подруга, только шашка казаку в степи жена.

На Ивана холод ждём, в Святки лето снится, зной «махнём» не глядя мы на

пургу-метель.

Только бурка казаку во степи станица, только бурка казаку в степи постель.

Только бурка казаку во степи станица, только бурка казаку в степи постель.

Отложи косу свою, бабка, на немного, допоём, чего уж там, было б далеко.

Только песня казаку во степи подмога, только с песней казаку помирать легко.

Только песня казаку во степи подмога, только с песней казаку помирать легко.

Під зорю вечірню сонце до річки хилить, все, що було — не було, знали наперед.

Тільки куля козака в степу наздожене, тільки куля козака з коня зіб'є.

Тільки куля козака в степу наздожене, тільки куля козака з коня зіб'є.

З сосны, берези чи саван мій соструган, не добре західна ця тиша.

Тільки шашка козаку в степу подруга, тільки шашка козаку в степу дружина.

Тільки шашка козаку в степу подруга, тільки шашка козаку в степу дружина.

На Івана холод чекаємо, у Свята літо сниться, спека «махнем» не дивлячись ми на

пургу-завірюха.

Тільки бурка козаку в степу станиця, тільки бурка козаку в степу постіль.

Тільки бурка козаку в степу станиця, тільки бурка козаку в степу постіль.

Відклади косу свою, бабусю, на трохи, допоєм, чого вже там, було б далеко.

Тільки пісня козаку в степу підмога, тільки з піснею козаку помирати легко.

Тільки пісня козаку в степу підмога, тільки з піснею козаку помирати легко.