Кантри на завалинке - Александр Розенбаум

Эх, да что же столько лет все болит в груди?

Эх, да что же птицы-голуби не те поют…

Вроде не виновен я, вроде не судим,

Эх, да кто же успокоит душу грешную?

Эх, да что же сам собой топор в руки прыгает,

А не аксельбант какой или скипетр.

Наигрался я, братва, злыми играми,

Ну, а в добрые играть не с руки теперь.

Насте — ненастье,

Горе — Егору,

А у Машки замашки — муж полез в гору,

Пете не светит,

Коля уволен,

А Ира с банкиром гуляет по миру.

Рая — в Израиль,

Оля — в Стокгольм,

Анастасия осталась в России.

Паша алкашит,

Рита подшита,

Лора влезла в аферу и торгует фарфором.

Эх, да что же столько лет все покоя мне нет,

Чем же я не угодил тебе, Господи?

Дал бы, что ли, поносить свой терновый венец,

Буду третьим, подгони двух апостолов.

Эх, да что же за Полкан разогнал весь двор,

Сам себе пол-литра льет, а по сотке нам.

Эх, да кто же, наконец, урезонит его!

Христа ради помоги, дай Высоцкого!

Возле богадельни

Стою в понедельник.

Явилось видение, полное денег.

Бритый затылок,

Два быка с тыла,

В глазах пустынных тоска застыла.

Смоют помои

Брандспойты ОМОНа,

Противозаконна реставрация трона.

Ты кого ударил?

Совсем сдурел, парень?

Что же глас народа, не смотри, что барин.

Эх, да чего же АКМ бестолково лежит?

Это кто же два рожка зафутболил под шкаф?

Батя с матерью, меня за руки держи,

Ложку ставь промеж зубов — жалко языка…

Ех, так, що стільки років все болить у грудях?

Ех, та що що птахи-голуби не ті співають...

Ніби не винний я, ніби не судимий,

Ех, так, хто заспокоїть душу грішну?

Ех, так що сам собою сокира в руки стрибає,

А не аксельбант якийсь або скіпетр.

Награвся я, братва, злими іграми,

Ну, а в хороші грати не з руки тепер.

Насті — негода,

Горе — Єгору,

А у Машки замашки — чоловік поліз у гору,

Петі не світить,

Коля звільнений,

А Іра з банкіром гуляє по світу.

Раю - в Ізраїль,

Оля - в Стокгольм,

Анастасія залишилася в Росії.

Паша алкашит,

Рита підшита,

Лора влізла в аферу і торгує порцеляною.

Ех, так, що стільки років усі спокою мені немає,

Чим я не догодив тобі, Господи?

Дав би, що, ганьбити свій терновий вінець,

Буду третім, піджени двох апостолів.

Ех, так що ж за Полкан розігнав весь двір,

Сам собі півлітра ллє, а по сотні нам.

Ех, так, хто, нарешті, урезонить його!

Христа заради допоможи, дай Висоцького!

Біля богадільні

Стою у понеділок.

З'явилося бачення, повне грошей.

Голена потилиця,

Два бики з тилу,

У очах пустельних туга застигла.

Змиють помиї

Брандспойти ОМОНу,

Протизаконна реставрація трону.

Ти кого вдарив?

Дуже здурів, хлопче?

Що голос народу, не дивись, що пан.

Ех, та чого ж АКМ безглуздо лежить?

Це хто вже два ріжки зафутболив під шафу?

Батя з матір'ю, мене за руки тримай,

Ложку став між зубами — шкода язика...