Как рождается песня - Александр Розенбаум

Как рождается песня… Сначала спускается ангел.

Проверяет, закрыта ли дверь, есть ли кофе в достатке,

Выгоняет гостей, убирает подальше стаканы,

Достает сигареты и ручку кладет на тетрадку.

Я ему не мешаю, он очень талантливый малый,

Подрастет — горе нимфам, живущим в беспечности юной.

Прикасаясь к плечу, мановеньем снимает усталость

И неведомо, как оживляет умершие струны.

Напевает мотив, исправляет неточную рифму,

Неназойливо гладит собаку, лежавшую рядом,

Ставит пальцы мои на лады полустертые грифа,

Не спуская с меня своего боголепного взгляда.

Проходя мимо клавиш, нажмет пару нот ненароком,

Я, конечно, молчу, пусть резвится несносный ребенок.

Но как хочется дернуть его за смеющийся локон.

С фонарем я искал эти звуки три ночи бессонных.

Ангел знает об этом, его посвятил в мои тайны

Тот, которому служат крылатые голые дети.

Лист исписан.

И звезды волшебные тают.

Ночь уходит, и друг покидает меня на рассвете,

Подмигнув на прощанье, отдернув окна занавеску,

Мальчик тихо взлетает к заоблачным райским чертогам.

Как рождается песня, одному только Богу известно…

Я к тому не причастен… Спросите об этом у Бога…

Як народжується пісня… Спочатку спускається янгол.

Перевіряє, чи зачинені двері, чи є кава в достатку,

Виганяє гостей, прибирає подалі склянки,

Дістає сигарети і ручку кладе на зошит.

Я не заважаю, він дуже талановитий малий,

Підросте — горе німфам, які живуть у безпеці юною.

Торкаючись до плеча, помахом знімає втому

І невідомо, як пожвавлює померлі струни.

Наспівує мотив, виправляє неточну риму,

Ненабридливо гладить собаку, що лежала поруч,

Ставить пальці мої на лади напівстерті грифа,

Не спускаючи з мене свого боголіпного погляду.

Проходячи повз клавіш, натисне пару нот ненароком,

Я, звичайно, мовчу, нехай грає нестерпна дитина.

Але як хочеться смикнути його за сміяний локон.

З ліхтарем я шукав ці звуки три ночі безсонних.

Ангел знає про це, його присвятив у мої таємниці

Той, якому служать голі крилаті діти.

Аркуш списаний.

І зірки чарівні тануть.

Ніч йде, і друг покидає мене на світанку,

Підморгнувши на прощання, відсмикнувши вікна фіранку,

Хлопчик тихо злітає до захмарних райських чертогів.

Як народжується пісня, тільки Богові відомо…

Я тому не причетний... Запитайте про цього у Бога...