Извините... - Александр Розенбаум

Извините, что на свадьбах не играю,

На застольях, извините, не пою…

Ведь фокусник обычно не «катает»,

А бармены, как правило, не пьют.

Извините, что стою посередине

Пьяного разбора без ножа,

Ведь трезвый лучше пьяного поднимет,

Но никогда не будет рядом с ним лежать.

Как было когда-то,

Так больше никогда не будет…

Простите, ребята,

Вчера на зоны сели судьи.

Два раза не ступишь,

Братва, в одну и ту же реку…

Кто продал, тот купит,

Но я не лавочник.

Я — лекарь.

Извините, что, как в старь, я не в фаворе

У имущих власть влиятельных друзей,

Что, как тысячу, лет назад живу в миноре

И дурею от расхлюстанных газет.

Извините, что час от часу правею,

Да потому, что левых бросило в кювет,

И что в дружбу час от часу меньше верю —

Их, друзей, навалом в книгах, а в жизни нет…

Извините, что сегодня не болею,

А заболею, значит, ящик стругани…

Извините, вроде, должен быть добрее,

Да вот злее стал, хоть из дому гони…

Извините, стало дальше мне до рая,

А вообще меня туда и не зовут…

Ведь фокусник в безденежье «катает»,

Ну, а бармены от горя тоже пьют.

Вибачте, що на весіллях не граю,

На застіллях, вибачте, не співаю…

Адже фокусник зазвичай не «катає»,

А бармени, як правило, не п'ють.

Вибачте, що стою посередині

П'яного розбирання без ножа,

Адже тверезий краще п'яного підніме,

Але ніколи не буде поруч з ним лежати.

Як було колись,

Так більше ніколи не буде...

Вибачте, хлопці,

Вчора на зони сіли судді.

Двічі не ступиш,

Братва, в одну і ту річку ...

Хто продав, той купить,

Але я не крамар.

Я — лікар.

Вибачте, що, як у старій, я не в фаворі

У можних влада впливових друзів,

Що, як тисячу років тому живу в мінорі

І дурею від розхлюстаних газет.

Вибачте, що годину від години правію,

Так потім, що лівих кинуло в кювет,

І що в дружбу годину від години менше вірю —

Їх, друзів, навалом у книгах, а в життя немає…

Вибачте, що сьогодні не хворію,

А захворію, значить, ящик стругані…

Вибачте, нібито, повинен бути добрішим,

Та ось зліший став, хоч із дому жени…

Вибачте, стало далі мені до раю,

А взагалі мене туди і не звуть ...

Адже фокусник у безгрошів'ї «катає»,

Ну, а бармени від горя теж п'ють.