Дом с видом на соль мажор - Александр Розенбаум

Облако в небе поскандалило с тучей

Спорили до грома, кто из них круче, закончив банальной грозой.

А солнце вышло опять и всё поставило на место.

Не надо плакать — это не интересно, напрасно ты споришь со мной.

Припев:

Я скрипичным ключом, в музыки дом, дверь открою — мне сегодня клёво в нём,

из окон вид очень неплох.

И пускай говорят, что всё это зря, я живу от сентября до сентября,

спасибо за выдох и вдох.

Новая песня, новая жизнь проходит, как будто в кино.

И совсем чуть-чуть я над землёю взлечу,

Лишь на миг забывшись хорошим сном.

Припев:

Это радость и боль — диез и бемоль, это так прекрасно: до, ре, ми, фа, соль,

расселись на нот проводах.

Не сердись на меня, попробуй понять: журавля никто не в силах удержать,

не то что синицу в руках.

Холодный ветер сдул людей с балкона,

Загнал в подъезды одиноких влюблённых в джинсовых дешёвых плащах.

В родные гнёзда с юга тянет тусовка —

Я не люблю её, мне в ней так неловко — прощай, прощай, прощай.

Припев:

Я скрипичным ключом, в музыки дом, дверь открою — мне сегодня клёво в нём,

из окон вид очень неплох.

И пускай говорят, что всё это зря, я живу от сентября до сентября,

спасибо за выдох и вдох.

И пускай говорят, что всё это зря, я живу от сентября до сентября,

спасибо за выдох и вдох.

Хмара в небі поскандалила з хмарою

Сперечалися до грому, хто з них крутіший, закінчивши банальною грозою.

А сонце вийшло знову і все поставило на місце.

Не треба плакати — це не цікаво, даремно ти сперечаєшся зі мною.

Приспів:

Я скрипичним ключем, в музики будинок, двері відчиню — мені сьогодні кльово в ньому,

з вікон вигляд дуже непоганий.

І нехай кажуть, що все це дарма, я живу від вересня до вересня,

дякую за вдих і вдих.

Нова пісня, нове життя проходить, ніби в кіно.

І зовсім трохи я над землею взлечу,

Лише на мить забувшись хорошим сном.

Приспів:

Це радість і біль - діез і бемоль, це так чудово: до, ре, мі, фа, сіль,

розсілися на нот дротах.

Не сердись на мене, спробуй зрозуміти: журавля ніхто не в силах утримати,

не що що синицю в руках.

Холодний вітер здув людей з балкона,

Загнав у під'їзди самотніх закоханих у джинсових дешевих плащах.

В рідні гнізда з півдня тягне тусовка

Я не люблю її, мені в ній так незручно прощай, прощай, прощай.

Приспів:

Я скрипичним ключем, в музики будинок, двері відчиню — мені сьогодні кльово в ньому,

з вікон вигляд дуже непоганий.

І нехай кажуть, що все це дарма, я живу від вересня до вересня,

дякую за вдих і вдих.

І нехай кажуть, що все це дарма, я живу від вересня до вересня,

дякую за вдих і вдих.