До свиданья - Александр Розенбаум

— До свиданья, — говорю я вам, друзья мои, —

Пусть будет добрым он — ваш путь домой.

Да не остановит на дорогах вас ГАИ,

Пребудет в душах свет, в сердцах — покой.

— До свиданья, — говорю я вам в который раз, —

Деревья выросли до облаков,

Но зато гораздо больше стало нас —

Друзей из разных стран и городов.

Воссияет глубина дали светлой,

Будет светлая грусть

Там стихи наизусть

Вам читать.

Время пролетит незаметно —

И я снова вернусь,

Я, конечно, вернусь,

К вам опять,

Но надо чуть-чуть подождать.

Мы ещё такого с вами сможем натворить.

Живите сотню лет в согласии с собой.

— До свиданья, — говорю я вам, друзья мои, —

Пусть будет добрым он — ваш путь домой!

—До побачення,— кажу я вам, друзі мої,—

Нехай буде добрим він— ваш шлях додому.

Так не зупинить на дорогах вас ДАІ,

Буде в душах світло, в серцях — спокій.

— До побачення, — кажу я вам у котрий раз, —

Дерева виросли до хмар,

Але зате набагато більше стало нас —

Друзі з різних країн і міст.

Засяє глибина дали світлою,

Буде світлий смуток

Там вірші напам'ять

Вам читати.

Час пролетить непомітно —

І я знов повернуся,

Я, звичайно, повернусь,

До вас знову,

Але треба трохи почекати.

Ми ще такого з вами зможемо наробити.

Живіть сотню років у згоді з собою.

—До побачення,— кажу я вам, друзі мої,—

Хай буде добрим він— ваш шлях додому!