Дым под потолком - Александр Розенбаум

Ветер кружит лист,

Город сыр и сер,

Старое идёт кино.

Два квартала вниз,

Три пролёта вверх,

Сломан, как всегда, звонок.

Я вернулся, любовь моя,

С той войны, на которой смерть

Обошла стороной меня,

Дав мне песню мою допеть.

Я вернулся, любовь моя,

Потому, что хотелось жить.

Извини, что немного пьян.

— Как дела?

— скажи.

Теленовостей

Разум воспалён,

В руки впрыгивает ствол.

Чистая постель,

Чистое бельё,

Непривычно чистый пол.

Я вернулся, любовь моя,

Улыбаться учиться вновь,

На ветру в полный рост стоять

И с тобой засыпать без снов.

Я вернулся, любовь моя,

За друзей досмотреть футбол.

Будут слёзы дожди ронять.

Как понять эту боль?

Дым под потолком,

Дым моей души,

Дым в глазах больших, как жизнь.

Ласковой рукой

Пламя потуши,

Но, смотри, не обожгись.

Я вернулся, любовь моя,

Чтоб поставить на стол духи,

Фотографию на рояль

И подсолнухи.

Я вернулся, любовь моя,

Чтобы снова тебя обнять,

Тишину не боясь разорвать

Молнией огня.

Вітер кружляє лист,

Місто сир і сір,

Старе йде кіно.

Два квартали вниз,

Три прольоти вгору,

Зламаний, як завжди, дзвінок.

Я повернувся, любов моя,

З тієї війни, на якій смерть

Обійшла мене,

Давши мені пісню мою доспівати.

Я повернувся, любов моя,

Бо хотілося жити.

Вибач, що трохи п'яний.

- Як справи?

— Скажи.

Теленовин

Розум запалений,

Руки встрибує стовбур.

Чисте ліжко,

Чиста білизна,

Незвично чиста підлога.

Я повернувся, любов моя,

Усміхатися вчитися знову,

На вітрі в повний зріст стояти

І з тобою засипати без снів.

Я повернувся, любов моя,

За друзів доглянути футбол.

Сльози дощі упускатимуть.

Як зрозуміти цей біль?

Дим під стелею,

Дим моєї душі,

Дим у очах великих, як життя.

Ласкавою рукою

Полум'я потуші,

Але, дивись, не обпікнися.

Я повернувся, любов моя,

Щоб поставити на стіл духи,

Фотографію на рояль

І соняшники.

Я повернувся, любов моя,

Щоб знову тебе обійняти,

Тишу не боячись розірвати

Блискавка вогню.