Беспризорник - Александр Розенбаум

Я мальчишка беспризорный, голь-сирота, революционный сын своей страны босой.

Дайте медный грошик, гражданин хороший, Вам вернётся рубль золотой.

Дайте медный грошик, гражданин хороший, Вам вернётся рубль золотой.

На грошик этот леденцов вразвес барышне своей куплю любимой.

Мимо, не проходите мимо — она ворованных не ест.

Гражданин, товарищ, барин!

Дай закурить!

Табачка дымок щекочет ноздри босякам.

А за папироску тётка очень просто мне насыплет семечек стакан.

А за папироску тётка очень просто мне насыплет семечек стакан.

Коммунистический вам шлю привет, жулики мои, разрухи дети.

Ветер, всю ночь гуляет ветер, а в Губчека не гаснет свет.

Стало холодать под вечер на чердаке, грех сказать, но только было при царе

теплей.

Лужи ночь сковала, крыша — одеяло, а перина — шкаф без стенок и дверей.

И снится мне, что всё наоборот: я богат и сыт, живу в Париже.

Ближе… Открыл глаза и вижу, что рядом спит облезлый кот.

Ближе… Открыл глаза и вижу, что рядом спит облезлый кот.

Я мальчишка беспризорный, голь-сирота, революционный сын своей страны босой.

Дайте медный грошик, гражданин хороший, Вам вернётся рубль золотой.

Дайте медный грошик, гражданин хороший, Вам вернётся рубль золотой.

Я — депутат советской улицы, выдали мандат на чердаке мне.

Дремлет старик на лавке древний… Кто был ничем, тот стал никем.

Дремлет старик на лавке древний… Кто был ничем, тот стал никем.

Я хлопчик безпритульний, голь-сирота, революційний син своєї країни босий.

Дайте мідний гріш, громадянин хороший, Вам повернеться золотий рубль.

Дайте мідний гріш, громадянин хороший, Вам повернеться золотий рубль.

На гріш цей льодяників на відміну від своєї куплю коханій.

Мимо, не проходьте повз — вона крадених не їсть.

Громадянин, товаришу, пан!

Дай закурити!

Тютюн димок лоскоче ніздрі босякам.

А за цигарку тітка дуже просто мені насипле насіння склянку.

А за цигарку тітка дуже просто мені насипле насіння склянку.

Комуністичний вам шлю привіт, шахраї мої, розрухи діти.

Вітер, всю ніч гуляє вітер, а в Губчека не гасне світло.

Стало холодати надвечір на горищі, гріх сказати, але тільки було за царя

тепліше.

Калюжі ніч скувала, дах - ковдра, а перина - шафа без стін і дверей.

І сниться мені, що все навпаки: я багатий і ситий, живу в Парижі.

Ближче… Розплющив очі і бачу, що поруч спить облізлий кіт.

Ближче… Розплющив очі і бачу, що поруч спить облізлий кіт.

Я хлопчик безпритульний, голь-сирота, революційний син своєї країни босий.

Дайте мідний гріш, громадянин хороший, Вам повернеться золотий рубль.

Дайте мідний гріш, громадянин хороший, Вам повернеться золотий рубль.

Я— депутат радянської вулиці, видали мандат на горищі мені.

Дрімає старий на лавці стародавній... Хто був нічим, той став ніким.

Дрімає старий на лавці стародавній... Хто був нічим, той став ніким.