38 узлов - Александр Розенбаум

Было время, я шел 38 узлов

И свинцовый вал резал форштевень,

Как героев встречали моих моряков

Петроград, Лиепая и Ревель.

А сейчас каждый кабельтов в скрипе зубов,

И хрипит во мне каждая миля.

А было время, я шел 38 узлов

И все сверкало от мачты до киля.

И мне верили все: и враги, и друзья,

От зеленых салаг, до главкома.

И все знали одно: победить их нельзя,

Лееров их не видеть излома.

И эскадры, завидев мой вымпел в дали,

Самым главным гремели калибром.

И я несся вперед, уходя от земли,

До скулы оба якоря выбрав.

Было все это так.

Мы не ждали наград.

И под килем лежало семь футов.

Ждали дома невесты и ждал нас Кронштадт,

Как фатою, туманом окутан.

Было все это так, только время не ждет,

Вот сейчас бы и дать самый полный!

Я в машины кричу: "Самый полный вперед!",

Да не тянут винты, вязнут в волнах.

Не могу.

стану в док, отдохну до поры,

Не пристало Балтфлоту быть слабым.

Лучше флаг в небо взмыть и, кингстоны открыв,

Затопить свой усталый корабль.

Но разве выскажешь все это в несколько слов,

Когда снятся в кильватере чайки,

На компасе норд-вест, 38 узлов,

И все сверкает от пушки до гайки!

Був час, я йшов 38 вузлів

І свинцевий вал різав форштевень,

Як героїв зустрічали моїх моряків

Петроград, Лієпая та Ревель.

А зараз кожен кабельтів у скрипі зубів,

І хрипить у мені кожна миля.

А був час, я йшов 38 вузлів

І все сяяло від щогли до кіля.

І мені вірили всі: і вороги, і друзі,

Від зелених салагів, до головкому.

І всі знали одне: перемогти їх не можна,

Леєрів їх не бачити зламу.

І ескадри, побачивши мій вимпел у далині,

Найголовнішим гриміли калібром.

І я мчав уперед, йдучи від землі,

До вилиці обидва якорі обравши.

Було це все так.

Ми не чекали нагороди.

І під кілем лежало сім футів.

Чекали вдома нареченої і чекав нас Кронштадт,

Як фатою, туманом оповитий.

Було все це так, тільки час не чекає,

От зараз би і дати найповніший!

Я в машини кричу: "Найповніший вперед!",

Та не тягнуть гвинти, вязнуть у хвилях.

Не можу.

стану в док, відпочину до пори,

Не личить Балтфлоту бути слабким.

Краще прапор у небо злетіти і, кінгстони відкривши,

Затопити свій стомлений корабель.

Але хіба висловиш усе це у кілька слів,

Коли сняться в кільватері чайки,

На компасі норд-вест, 38 вузлів,

І все сяє від гармати до гайки!