Дождь - Гран-Куражъ

Дни, недели, года…

Утро, вечер и ночь…

Где был я, когда

Шёл чёрный дождь?

Где был я, когда

Шумел гнилой листопад,

Что красной крыл пеленой

Дорогу для наших солдат.

Что он шептал, когда шумел на ветру?

Что говорил, бросая в лица листву?

О чём молил, ложась под ноги солдат?

О чём просил?

Просил вернуться назад!

Дни, недели, года…

Утро, вечер и ночь…

Где был я, когда

Закончился дождь?

Где был я, когда

Снег сменил листопад?

Где был я, когда

Погиб последний солдат?

Мороз, ветер, пурга -

Бесконечная ночь.

Жаль, что не умер, когда

Шёл чёрный дождь.

Дні, тижні, роки.

Ранок, вечір та ніч…

Де був я, коли

Чи йшов чорний дощ?

Де був я, коли

Шумів гнилий листопад,

Що червоний крил пеленою

Шлях для наших солдатів.

Що він шепотів, коли шумів на вітрі?

Що казав, кидаючи в обличчя листя?

Про що благав, лягаючи під ноги солдатів?

Про що просив?

Просив повернутись назад!

Дні, тижні, роки.

Ранок, вечір та ніч…

Де був я, коли

Закінчився дощ?

Де був я, коли

Сніг змінив листопад?

Де був я, коли

Загинув останній солдат?

Мороз, вітер, пурга -

Нескінченна ніч.

Жаль, що не помер, коли

Йшов чорний дощ.