Спутники - Юрий Визбор

По прекрасному Чюрленису,

Иногда по Остроухову

Мчались мы с одной знакомою

На машине Жигули.

Заезжали в Левитана мы,

В октябри его пожухлые.

Направлялись мы к Волошину,

Заправлялись, как могли.

По республике Цветаевой,

Через область Заболоцкого

С нами шла высоковольтная

Окуджавская струна.

Поднимались даже в горы мы,

Покидая землю плоскую,

Между пиком барда Пушкина

И вершиной Пастернак.

Некто Вольфганг Амадеевич

Слал нам ноты из-за облака,

Друг наш, Николай Васильевич,

Улыбался сквозь туман.

Слава богу, мы оставили

Топь Софроновскую побоку,

Двор заезжий Долматовского

И пустыню Налбалдян.

Между Грином и Волошиным

На последнем переходе мы Возвели шатер брезентовый,

Осветив его костром.

И собрали мы сторонников

Рифмы, кисти и мелодии,

И, представьте, тесно не было,

Нам за крошечным столом!

По прекрасному Чюрленису,

Иногда по Остроухову…

За прекрасним Чюрленісом,

Іноді по Остроухову

Мчали ми з однією знайомою

На машині Жигулі.

Заїжджали в Левітана ми,

У жовтні його пожухлі.

Прямували ми до Волошина,

Заправлялися як могли.

По республіці Цвєтаєвої,

Через область Заболоцького

З нами йшла високовольтна

Окуджавська струна.

Піднімалися навіть у гори ми,

Залишаючи землю плоску,

Між піком барда Пушкіна

І вершиною Пастернак.

Хтось Вольфганг Амадійович

Слав нам ноти через хмари,

Друг наш, Миколо Васильовичу,

Посміхався крізь туман.

Слава богу, ми залишили

Топ Софронівську побіч,

Двір заїжджий Долматовського

І пустелю Налбалдян.

Між Гріном та Волошиним

На останньому переході ми звели намет брезентовий,

Освітивши його багаттям.

І збирали ми прихильників

Рифми, кисті та мелодії,

І, уявіть, тісно не було,

Нам за маленьким столом!

За прекрасним Чюрленісом,

Іноді по Остроухову…